Після переїзду в нове місто, у нас почались проблеми

З чоловіком разом жили 5 років. Потім переїхали в інше місто, обидва змінили роботу. У новому офісі він довго “стресував”, не міг звикнути, весь час був в напрузі. Додому приходив злий і втомлений, відразу лягав спати. Ми трохи віддалилися один від одного, намагалася його підтримувати, але у самій теж спочатку сил ні на що не було.

Потім завали на новій роботі стала розгрібати, з’явився час, щоб нормально поспілкуватися й обговорити проблеми. Виявилося, у чоловіка справи теж пішли краще. Говорив, що колега йому сильно допомогла, виручала, підказувала зі звітами.

Життя стало комфортніше, ми звикали до нового будинку, поки одного разу чоловік не прийшов з роботи й не сказав, що йде до тієї самої колеги. Як вона так швидко його зачарувала – незрозуміло! Можливо, стресова ситуація так вплинула на нього.

“Я вагітна!” – сказала я, наївно вважаючи, що це виправить ситуацію. Ми завжди хотіли дитину, подумала, що ця новина поверне його на землю. У підсумку він сказав, що йому потрібен час, щоб подумати. На наступний день повернувся і повідомив, що буде мені в усьому допомагати, утримувати, до і після народження малюка, але все одно йде. Я в шоці, звичайно, навіть уявна вагітність не переконала чоловіка в цінності наших відносин.

Тепер думаю, ось навіщо ми взагалі переїхали? Жили б зараз в рідному місті, були б щасливі, дитини завели! Чим за пару місяців так може зачепити інша жінка, що чоловік готовий кинути вагітну дружину після 10 років знайомства і 5 років шлюбу?