Підступний вчинок матері кардинально змінив моє життя
Мої батьки розлучилися, коли я була в 5 класі. Мама у всіх земних гріхах звинувачувала тата, але нову заміж виходити не хотіла, постійно повторювала, що самій їй краще. Практично весь свій вільний час я проводила у бабусі, яка стала найріднішою мені людиною.
Після закінчення школи я переїхала в місто на навчання і згодом знайшла роботу. Зараз я знімаю квартиру в місті, а до бабусі приїжджаю 1-2 рази на місяць.
В той день я збиралась йти гуляти, але у двері квартири постукали:
– Маринко, золотко, виручай! – мама не встигла зайти у квартиру, а вже почала квапливо говорити. – Будинок у бабусі згорів! Речі, документи, техніка – все згоріло! Сама вона жива ,ще й нас з тобою переживе! Ось, бігаю по рідні, збираю, хто скільки зможе дати!
Я не на жарт перелякалася – бабуся старенька вже, все в місто її хочу забрати, а вона:
– Очі б мої вас не бачили! Набридли! Мені й одній тут добре!
– Від сусідів подзвонила – телефон теж пропав, поки вона у них. Давай, доню, не скупись – все-таки баба твоя!
Я дістала гаманець, відрахувала 2 тисячі і простягнула їх мамі. Вона похитала головою:
– Будинок-то відновити треба, де вона жити-то буде? За літо якраз впораємося! Малувато буде. Гроші у мене були, я на машину збирала. Правам вже три роки, а я все без транспорту. Шкода віддавати було, але заради бабусі варто! Не дарма бабуся стільки пиріжків в мене вклала – довгострокові інвестиції, так би мовити.
Я прибрала гроші в гаманець і пішла розкривати заначку, у яку не лазила навіть в чорні часи, а вони у мене бували. Віддавши мамі чесно накопичені 54 тисяч, я закрила за нею двері.
Чомусь, з маминим відходом, у мене не з’явилося почуття задоволення від зробленого доброго діла. Навпаки – десь билася думка, що мене обдурили. Відігнавши цю думку якомога далі, я почала думати, чим же зайнятися в вільні вихідні. Я планувала відвідати бабусю, тому побачення з кавалером скасувала. Треба б йому зателефонувати.
У суботу ввечері, після походу в кіно, я сиділа в кафе і поглинала тістечка в приємній компанії. Задзвонив мій телефон, на екрані висвітився контакт, який жадав спілкування зі мною: «Бабуся». Я відповіла:
– Привіт, моя хороша. Як ти там? Мама телефон тобі купила, сімку відновила? Швидко вона. Ти як примудрилася будинок спалити? А якби й сама того? – почала я випитувати бабусю.
– Ти що там, якоїсь гидоти накурилась? Чи випила? Який будинок згорів? Я тебе чекаю з ранку, як і домовлялися. А ти все не їдеш і не їдеш! Подумала, ти на останній маршрутці приїдеш, зустрічати йти зібралася. А потім згадала про телефон, та поки з кнопками розібралася, ось – дзвоню дізнатися: ти скоро? – з динаміка пролунав улюблений, трохи буркотливий голос.
Я розповіла бабусі про мамин вчорашній візит, вона у відповідь, обізвала свою дочку шахрайкою.
– Зателефонувати-то не могла чи що? Твоя мати – видатна авантюристка! Знайшла кому вірити.
– Вона сказала, ти телефон в будинку залишила, коли рятувалася. – сумно відповіла я.
– Завтра чекаю тебе. Приїдеш? – з надією в голосі запитала бабуся.
– Звісно приїду! До зустрічі, бабусю!
Я поклала телефон на стіл і стала барабанити по ньому пальцями. Співрозмовник, прекрасно чув розмову, запитав:
– Проблеми з родичами?
– Так. У мами з віком: чим старше, тим більша любов до грошей, особливо – до чужих.
– У моєї так само. – зітхнув Стас. – Одружимося, в інше місто відразу переїдемо.
– А ми одружимося? – я запитально підняла брову.
– Звісно! Ось.
Він дістав з кишені червону коробочку, відкрив і поклав її переді мною. Потім встав, обійшов столик і приземлився на одне коліно.
– Марино! Я хочу дивитися у твої прекрасні очі щоранку протягом усього свого життя. Я обіцяю, що зроблю тебе найщасливішою жінкою у світі! Я обіцяю, що не буду тебе лаяти за чергову куплену пару туфель, нехай навіть вона буде сотою! Я люблю тебе і якщо ти скажеш «так», то я буду найщасливішою людиною в цьому всесвіті. Виходь за мене!
Я сказала так. У кафе пролунали оплески, офіціант приніс нам шампанське.
– А машину я тобі сам куплю, в подарунок на весілля. А гроші, що моя майбутня теща обманом виманила … Вважай це своєрідним викупом. Я буду сприймати це так: я тебе у твоїй сім’ї викупив і тепер ти тільки моя!
Дякую мамо! Якби не ти зі своєю брехнею, то в цей день я б не стала щасливою нареченою. Але грошей ти від мене не побачиш ніколи, ні копієчки!