Підступна помста за зраду

Колись я дуже любила свого чаловіка, була готова заради нього на все. Ми були одружені чотири роки, але моє щастя тривало недовго.

Минулого року я дізналася,  що чоловік мені зраджує. Я знала, що у нього є дитина на стороні, зрозуміла, що він приводив свою коханку в наш дім, коли я лежала на збереженні. Він зрадив мене жорстоко і безсердечно. Він думав, що я сліпа і дурна і нічого не зрозумію. Однак він не на ту нарвався!

Ненависть і гнів на чоловіка роз’їдали мене зсередини і я вирішила помститися. Так, я вчинила дуже негарно. А він чим краще? Що заважало йому признатись, що любить іншу і не брехати мені весь час?

Я вмовила чоловіка купити квартиру, оскільки ми жили на знімали житло. Я навіть пообіцяла, що дозволю йому оформити куплену квартиру на його матір, щоб він точно погодився. Тим часом я подала на розлучення. Діставала повістки чоловіка з поштової скриньки і викидала їх. Він раз не прийшов до суду, другий раз не прийшов. На третій раз нас розлучили без його участі. Я була вільна від нього, а він про це не знав. Всі його думки були зайняті тією, іншою жінкою.

На квартиру ми скидалися: частина грошей з мене, частина з чоловіка плюс готівковий кредит, взятий на ім’я чоловіка вже після нашого розлучення. Якось я прикинулась, що сплю і почула, як чоловік по телефону хвалився коханці: що скоро він купить квартиру і вони будуть там жити. А половину кредиту він повісить на свою дуру-дружину при розлученні. Почувши цю розмову, я тільки переконалася в правильності своїх дій. Я затягувала пошуки квартири з чоловіком, адже паралельно з цим я підшукувала житло собі.

Як тільки моя квартира була знайдена, я погодилася на перший же запропонований чоловіком варіант. Він отримав кредит в банку. Залишалося лише забрати гроші з дому так, щоб він на мене не подумав і зникнути з його життя. Ми зберігали гроші на кухні, в коробці в ящику.

Я заздалегідь домовилася зі своєю мамою, щоб вона мені зателефонувала і попросила приїхати до неї на тиждень. Чоловік зрадів дзвінку мами і побіг дзвонити коханці, запрошувати її в наш дім на час моєї відсутності. Я відвезла дитину до мами, переодяглася, напнула перуку і вночі повернулася додому. Чоловік спав з цією жінкою в нашому ліжка. Я тихенько прокралася на кухню і забрала коробку з грошима. Гроші я віддала мамі, щоб вона купила обрану мною квартиру.

Я знала, що чоловік не піде в поліцію, адже головною підозрюваною буде його коханка – мама його улюбленої дитини. Через чотири дні я повернулася додому, до чоловіка. Він сказав, що нас пограбували. Покаявся, що зраджував мені кілька років. І що саме його коханка вкрала гроші. Він просив вибачення. Говорив, що ми розплатимося з кредитом, назбираємо і все одно купимо собі житло. Я зробила вигляд, що зла на нього і вигнала його з дому.

Він пішов до своєї матері, а я раділа, як все вдало вийшло. На наступний день чоловік прийшов з букетом квітів, просити вибачення. Я сказала, щоб він йшов до своєї коханки-злодійки, що він мені не потрібен. Він розлютився і сказав, що подасть на розлучення і я, разом з нашою дитиною, здохну з голоду, виплачуючи половину цього кредиту. Тоді я показала йому свідоцтво про наше розлучення і порадила сходити в РАЦС, поставити штамп в паспорт. Він грюкнув дверима і пішов.

Уже місяць я живу в своїй квартирі. Я цілком щаслива. Можливо, ви мене засудите – воля ваша. Але  колись я дуже любила чоловіка, я була готова заради нього на все, а він мене зрадив. Хоча клявся, що у нього ніколи нікого не буде, крім мене. Він сам у всьому винен. Хочеш іншу жінку – розлучись з попередньою, брехати то навіщо? Я навіть не помітила, коли любов до чоловіка перетворилася в ненависть.

Добрі люди підказали йому, що він може оскаржити в суді наше розлучення, але чоловікові ніколи – він почав пити з горя. Я покарала його за зраду: він по вуха в боргах, коханка його кинула – не змогла пробачити звинувачення в крадіжці. Він зламав моє життя і за це зараз розплачується.