Підслухана розмова батьків змусила його понервувати…

В той день я скоріше повертався  зі школи. Погода прекрасна, настрій супер, з шостого уроку відпустили. День був вдалим, тому я бойовою ходою йшов додому.

Заходжу в хату і чую, що батьки вже вдома. Із залу лунають звуки телевізора, мама зазвичай мене завжди зустрічає, але сьогодні щось не підійшла. Я припустив, що вони просто мене не почули. Так воно і виявилося, родичі спокійно сиділи перед телевізором і неголосно спілкувалися. Сам того не помічаючи, я почав підслуховувати їх розмову.

Батько: ” Бла бла бла. До речі, як добре, що ми його з притулку забрали, хороший такий, як рідний тепер! ”

Мої брови повільно піднімаються вгору, і миттєво псується настрій

Мама: ” Так, згідна. А який вимахав-то, поглянь! ”

Я вкривається холодним потом, і починаю усвідомлювати всю трагічність ситуації .  Поступово підкрадається депресія, і я починаю міркувати про те, хто ж мої справжні батьки. Потім починаю жілоти себе (НУ ЧОМУ САМЕ Я?)

Батько: ” А пам’ятаєш, як ми сперечалися як ми його назвемо? Ти говорила – Барсик, а я – Фелікс.”

Заходжу в кімнату і бачу, як вони тискають кота. У мене прямо коліна підкосилися. Але вже від радості.