Пенсіонер нахабно обікрав мою дитину, але це ще не кінець

Я працюю адміністратором у фітнес-клубі, а у вільний час захоплююсь в’язанням. Іноді моє хобі навіть приносить мені додатковий заробіток. Моїй дочці 5 років і вона ходить на танці в наш дитячий центр. У нас вже своєрідний ритуал: я привожу її, вона роздягається, вішає верхній одяг в гардеробі і йде в клас. Я йду у справах, а повертаюся, коли її заняття вже закінчились.

Того дня все було як зазвичай. Я допомогла доньці зняти легку кофтинку, яку зв’язала для неї, ми повісили її на вішалку і дочка побігла на заняття, а я пішла в супермаркет, щоб купити продуктів додому.

Яке ж було моє здивування, коли мені зателефонувала дочка і сказала, що кофта пропала! «Тобто, як це пропала?», перепитала я у неї “А ось так! Прийшла, а її немає! Бабусі з гардероба теж немає” Я кулею полетіла туди. Коли стали розбиратися, з’ясувалося, що бабуся з гардероба мила підлогу на верхніх поверхах, а камер в роздягальні не встановлено … Просто чудово.

Ну, що ж, дитина в сльозах, ми чекаємо тата. Поплакали, й забули. Сиджу вдома у свій вихідний. Тут дзвонить мені свекруха і каже: «Наталю, уявляєш, йду повз парк і бачу дівчинку в кофті, прям як ти в’язала Аліні… Приходь швидше, я за ними простежу»

Я блискавично одягаюся і біжу в парк. Встигаю і питаю маму дівчинки, на якій надіта моя кофта, а вона, до речі, виявилася реально нашою:

– Де ви взяли цю кофту?

– Ви знаєте, її подарував нам дідусь, на день народження внучки. Але він сказав, що купив її за кордоном!

– Я власними руками її в’язала й у мене є запасні ґудзики до неї та матеріал.

Жінка тут же набрала дідуся, який прийшов і почав кричати на мене, що я нахабна брехуха і що у нього є чеки на покупку. Свекруха заступилася за мене і сказала, що у нього є 20 хвилин, щоб принести чеки, в іншому випадку вона дзвонить у поліцію.

Дід почув це і сказав внучці, щоб та зняла кофту, швидко розвернувся і практично втік від нас. Мама дівчинки стояла сторопівши від почутого і побаченого. Вона одразу полізла в гаманець і дістала 500 грн нібито за моральну шкоду. Гроші в неї я не взяла, вона то тут ні до чого. Попросила мене не подавати заяву на її свекра, але ми ще будемо розбиратися, ніяких обіцянок я їй не дала.

Ви уявляєте? Цей персонаж (дуже хочу назвати його не надто хорошими словами) обікрав дитину, та ще й на мене наїжджав, брехав, що купив кофту. Ніяк не збагну, звідки беруться ці аморальні люди похилого віку?