– Ох, скільки він мені нервів намотав за цей час! Говорив, що грошей мало, треба обом працювати, а не тільки йому одному

Оля завжди була самостійною дівчиною. Вона працювала з п’ятого курсу інституту, завжди намагалась заробити. Згодом вона познайомилась з Тарасом, вони почали зустрічатись. Через деякий час вони вже знімали квартиру разом.

Коли  Оля вийшла заміж, вона навіть не думала ставати домогосподаркою і сідати чоловікові на шию. Через рік після того, як  вона пішла в декрет, її організацію ліквідували, і Оля фактично залишилася без роботи.

Якийсь час вона сиділа вдома, займалася дитиною, поки чоловік не став натякати, що їй непогано було б знайти роботу і теж приносити в дім грошей. Загалом, вони віддали дитину в садок і Оля почала пошук роботи. Відповідну роботу вона знайшла не відразу і весь той час, що вона займалася пошуками, чоловік постійно «пиляв» її на цю тему.

В результаті Оля роботу знайшла і навіть зарплату їй запропонували непогану, хоча вона фактично тільки-тільки з декрету на роботу вийшла. Нарешті Оля зітхнула з полегшенням, що тепер чоловік перестане її дорікати за неробство. Але не так сталося, як гадалося …

Коли Оля похвалилася чоловікові, на яку зарплату її взяли, чоловік посміхнувся і сказав:

– Так обманюють вони! Хто ж тобі стільки платити стане?

Судячи з усього, його зачепило те, що в Олі зарплата буде рази у два більше, ніж у нього і вирішив свою заздрість ось так виплеснути на дружину. На цьому все не закінчилося і коли Оля вже приступила до роботи, почав щодня дорікати їй у тому, що через свою роботи вона не приділяє достатньо часу йому і дитині, не займається домом як раніше, менше готує і рідше прибирає.

Тобто замість того, щоб радіти, він обурювався. Далі більше. Чоловік почав звинувачувати Олю в тому, що на роботі вона завела коханця і ходить туди заради нього. Жінка довго закривала на це очі, але терпіння будь-якої людини не безмежне і через пів року таких закидів вона подала на розлучення.

Чоловік намагався її втримати, але вона зрозуміла, що чоловік, який гнобить дружину за успіхи замість того, щоб самому ставати успішнішим, їй більше не потрібен.