Один програміст виїхав з країни і зняв кімнатку в милої бабусі. Але згодом бабуся підвищила ціну вдвічі і втратила доброту

Один програміст виїхав з країни, він це зробив легально і найшов непогану хатинку, де знімав кімнату. І така мила старенька кімнату здала цій людині — дуже добра. А цей приїжджий теж розчулився від такого лагідного звернення. І дарував старенькій різні приємні штучки. І купував частування.

Дуже добре жити в будиночку, увитому виноградною лозою, далеко від потрясінь. Це особистий вибір, тим більше робота дистанційна, можна заробляти. Спершу.

А потім щось сталося у роботодавця, дохід вичерпався. А нову роботу приїжджий не міг знайти.

Гроші танули. І танула доброта старенької. Яка чудово вловила тяжкість становища свого мешканця. І підозріло та суворо запитувала, чи нормально з грошима? А потім підвищила ціну за кімнатку вдвічі. Охочих багато стало…

І старенька посварювала вже країну, з якої приїхав цей чоловік. Її погляди кардинально змінилися. Як і ставлення. Поки цьому приїжджому не надіслали гроші родичі, – він заплатив. І господиня знову стала мила та добра.

Це звичайна справа. У справжньої рідні не поживеш, якщо нема чим платити…

Обманюватися просто не треба лагідним ставленням, поки є гроші на карті та в гаманці. І поки що є частування та подарунки. Коли вони вичерпаються – вичерпатися може і любов. Хоча це не любов ніяка. Нормальна комерційна поведінка. І на більше у чужому будинку розраховувати не доводиться…