Одна жінка сім раз виходила заміж, люди їй дивувалися, але як виявилося, така в неї була доля

Одна жінка сім разів заміж виходила. І щоразу шлюб виявлявся невдалим. То чоловік попадався грубий і злий, кидав її та виганяв, іншу знаходив. А то ще щось погане. Таке, що їй доводилося повертатися до батьків у рідне селище.

А тоді жінці не можна було жити одній. І знову її видавали заміж, як вирішували старійшини. І знову шлюб розпадався, вона приходила до батьків. Куди їй було йти в ті часи? Це ж було дуже давно.

І мешканці селища розгнівалися на жінку. І батьки розгнівалися. Де це бачено, щоб сім разів виходили заміж? Давайте цю непридатну жінку покараємо вигнанням. Хай йде в дикий ліс, там її хижаки з’їдять. Або вона загине від голоду та холоду. Жорстокі були часи!

Але повз проходив дідок. Він ніс сувої, на яких було щось написано. Дідок зупинився і запитав, як звати бідну жінку, яку так жорстоко судять. І коли вона народилася.

Йому відповіли, відволіклися від суду. І дідок сказав:

“От свиток, де записана доля цієї жінки. Її доля – вісім разів вийти заміж. Сім нещасних шлюбів, один щасливий. Це її доля! Так накреслено. Для кожної людини є сувій. Там написано те, чого не можна уникнути. А решта – воля людини та її вибір!”.

І справді, у сувої було написано: “Вісім разів вийде заміж. Сім разів нещасливо, один раз щасливо!”.

То за що ж судити людину, якщо вона поганого не хотіла, не робила, підкорялася закону і волі інших людей? Чи підкорялася обставинам життя, якщо вибору не було? Долю записано, свиток запечатано, печатку поставлено. А зверху накреслено ім’я того, чия доля у сувої.

Люди слухали дідуся і дивувалися. Тепер вони не знали, як вчинити. Дідок узяв жінку за руку і повів з цього похмурого селища. Привів у гарне місце, де на неї чекала добра людина, коваль.

З нього всі дивувалися, що він ніяк одружуитися не може. Не знайде собі пару. І теж хотіли його насильно одружити, – але тут дідок привів його майбутню дружину.

І це гарна казка. Доля є. І нема за що судити людину і карати, якщо вона нікому не завдала зла. Якщо вона став жертвою обставин. І не мала сили подолати умови життя.

Та й хто може подолати? Питання відкрите. Але жити в такому похмурому селищі серед таких злих людей дуже важко. І знову ж таки – хіба ми обираємо, в який час народитися і в кого? Це теж записано у сувої.