Одна жінка розтрощила машину колеги з роботу і всі кинулися її втішати. Господиня автомобіля зблідла і мовчить, розглядає вм’ятини та подряпини. А винуватка ридає голосно

Одна жінка розтрощила машину приятельки. Вони разом працювали. Приятелька купила гарну нову машину, довго збирала. І ще кредит узяла. Приїхала працювати. Колега ахнула від захоплення. Попросилася за кермо. І в’їхала в огорожу, машину сильно пошкодила.

Господиня автомобіля зблідла і мовчить, розглядає вм’ятини та подряпини. А винуватка ридає голосно, видає різні вигуки, хапається за серце та за голову…

Усі вибігли і почали втішати. Ні, не ту даму, якій розбили машину. А ту, яка плакала і театрально падала без почуттів. І власницю розбитого автомобіля дорікнули: «Ви що, зовсім байдужа? Бачите, як людина переживає! Скажіть же, що це нісенітниця, справа життєва, дрібниця! Людина дорожча за купу металу!».

Ясна річ, про гроші навіть не йшлося. Людина і так страждає, треба вдати, що нічого не було. Інтелігентно забути та втішити.

О так. Мало того, що вам завдадуть шкоди, заллють соусом нову скатертину, спалять вам будинок, – ви повинні увійти в становище людини і всіляко його втішити. Зрозуміти, пробачити та заспокоїти. Це ж нісенітниця, справа життєва, дивіться, як людина засмутилася! Вона плаче! Їй й так важко від своєї помилки, які ви злопам’ятні та меркантильні!

Ніхто не запропонує вам оплатити ремонт, скатертину теж прати доведеться вам. І доведеться втішати того, хто зруйнував ваші речі, здоров’я, життя…

І злим виставлять того, хто постраждав. Хто вимагав справедливості. І про соус, пролитий на скатертину, нагадають. І про вміння прощати. І про великодушність.

Тільки коли нещастя завдадуть цим поучателям, вони зовсім інше говорять і роблять.

Якщо людина не хоче відновити справедливість, доведеться її самому відновлювати. Як власниця автомобіля, яка втішати приятельку не стала. А вимагала відшкодування збитків, незважаючи на засудження колег. І картинні непритомності винуватці.

Тепер її вважають злою. І тому рідше завдають шкоди. Злих остерігаються. А добрих чомусь повчають, дорікають та ламають їхні речі та життя.