Одна єдина риса, яка відрізняє розумних людей від недалеких: цитати від відомих людей

Був у мене начальник, від ідей якого співробітники з іпотекою здригалися: їм ніяк не можна було втрачати роботу. Але, як не дивно, ці ідеї наш колектив щедро годували.

Якось шеф увійшов до нашого просторого кабінету і сказав: мені набридло бути начальником архітектурного бюро. Усі внутрішньо стиснулися. Зараз скаже, що всі вільні, а сам полетить на Балі.

Давайте, каже, відкриємо ресторан у центрі міста. Назвемо пафосно. Наприклад, Прованс. Як? Подобається?

Сергій Іванович буде керуючим, Інна Степанівна – барменом, а Аня та Світла – офіціантками. Грошима я вас не скривджу, ви ж знаєте мене…

На початку нульових, якщо були можливості, кожен міг стати генеральним директором та відкрити будь-який бізнес.

Я пам’ятаю, як за чаєм ми годинами обговорювали нашого директора, точніше його стиль життя. І навіть не його, а сам феномен: як так виходить, що ті, хто мають дві вищі освіти, мають у розпорядженні невеликий оклад, а такі мрійники, як наш шеф – грошей кури не клюють?

Виходить, що рішучість і підприємливість важливіша за освіту?

Поки ми розмовляли, шеф вбухав мільйони у свій новий проект і прогорів. Втратив усе. Пропонував зарплату офісними меблями та комп’ютерами видати. І весь наш колектив вирушив працювати до прагматичніших управлінців.

А там тригодинні чаювання були заборонені – працювати треба було. І ми до ладу не встигли обговорити цей поворот нашої спільної долі.

Ну чи ось ще один приклад:

10 років тому мої подруги посварилися між собою. Заміжня знайшла нареченого холостячці, а та його кандидатуру різко відкинула.

Наречений – генеральний директор фірми, машина, дача, будинок. Одружений у свої 38 років не був. Але дівчина сказала, що їй чоловік, який прийшов на все готове, не потрібен. Їй розумного подавай. Того, хто може заробити гроші. Без мами та тата.

Подруга, яка сватала, почала крутити пальцем біля скроні: ти у своєму розумі? Відмовляєшся від розкішного життя? Ким ти себе вважаєш? Ну, дали йому батьки все, що тепер, він не людина? Тобі обов’язково жебрак потрібний, щоб з ним труднощів сьорбнути? З чого ти взяла, що він не розумний?

Слово за слово, посварилися.

І я також над цією історією довго думала. Чому у нас стільки стереотипів? Багатий – злий, дорікне грошима. Бідний, отже, чесний. Розумний – той, хто може сам, а дурний – той, хто користується батьківською працею.

Але рішення загалом прийняте правильне. Заміж треба виходити за чоловіка, а не за його гроші.

У книзі “Великий останній шанс” Михайло Веллер пише про те, яку людину можна вважати розумною:

Людина з сильно розвиненими лобовими частками є потужні стримуючі центри. Розумна людина в першу чергу – це терпляча людина. Терпіння – головна складова розуму.

Терпіння змушує чекати, поки виросте посаджена картопля, а не викопувати її назавтра, щоб швидше з’їсти і вгамувати голод.

Терпіння змушує чекати в засідці видобуток і терпіти голод, спрагу, свербіж затеклого в незручній позі тіла замість того, щоб поспати в зручній позі.

Терпіння змушує не кидатися на жінку з метою негайно оволодіти нею – а доглядати, робити подарунки та всіляко виставляти себе в чарівному світлі.

Людина давно зрозуміла: для бажаного та вагомого результату не треба перти тупо, як носоріг – а треба стримати себе, поки потерпіти, попрацювати як слід – і буде тобі і смажена свиня, і тепла печера, і особисте життя.

Фрейд вважав, що чим більший масштаб особистості людини, тим менше він виходить із себе.

Людина-гора – спокійна і врівноважена.

Людина-миша – стривожена, істерична, метушлива.

Ви скажете, характер, темперамент… Так, правда. І тим не менш…

Ці слова великі люди залишили нам у спадок не для того, щоб ми ходили з лупою і прискіпливо вибирали собі начальників та наречених. А для того, щоб самі ставали краще день у день.