Обман заради щастя

Один чоловік ніяк не міг знайти собі хорошу дружину. Бувши студентом, він про сім’ю не думав, хотів грошей заробити і бізнес побудувати, а зараз йому вже 30, але кохання він так і не знайшов. Він високий, спортивний, красивий, перспективний бізнесмен. Він вже й квартиру елітну купити встиг і котедж заміський побудувати. Куди дружину привести є, немає тільки дружини..

Та де тільки її знайти тепер? Дівчата в клубах які йому зустрічаються, ті все більше на нього як на гаманець з ніжками дивляться.Дочки-племінниці партнерів по бізнесу вже розпещені і марнотратні. А йому, бач, звичайну дівчину хотілося. Щоб його любила, а не його гроші.  Хотіти щось воно, звичайно, непогано. Так де ж таку дівчину знайти щось?

Одного дня йшов він з роботи до машини, а звідки не візьмись циганка підвернулася. Глянула на нього пронизливо так та й мовила, що не там він щастя своє шукає. Сказала і пішла собі далі. А він зупинився як укопаний і по лобі себе і ляснув. Машину на стоянці біля роботи залишив і на таксі додому повернувся.

Вранці в костюмчик подешевше одягнувся і на роботу в автобусі поїхав звичайному. Та не в віконце дивився, а все по сторонах озирався. На предмет дівчини відповідної. Дівчата-то в автобусі були звичайно, але тільки жодна йому не сподобалася. Але він завзятий був і цілий місяць не здавався. Так в транспорті громадському і привчився на роботу їздити.

І ось влаштувався він у вікна якось, а поруч з ним дівчина присіла, книжку дістала та й сидить собі читає. Він назву розгледіти не встиг,  і на дівчину скоса придивився. А вона і нічого, цілком собі симпатична така. Ну він і вирішив з нею познайомитись через книжку цю. Сказав, що мовляв, не пам’ятає, коли востаннє бачив дівчину з книгою в руках. Тим більше з книгою паперовою, а не на планшеті. А дівчина й сміється, що коли хоче він, так вона йому дівчат таких факультет цілий філологічний показати може. А той і заявив їй нахабно, що впевнений вже, що з факультету всього й немає  кращої за неї. Ну і телефончик у дівчини випросив, звичайно.

Так і стали вони зустрічатися. А дівчина витівниця виявилася. То в музей його поведе, то в консерваторію потягне. Він аж в клуб їй сходити запропонувати посоромився. А потім і подумав, що на краще воно. Там-то його впізнають обов’язково і брехня його старанно вибудувана враз розкриється. Ось вже місяці три зустрічаються, пора начебто їй життя-буття своє показати.

Ну він її у квартирку однокімнатну і повів, яку зняв спеціально. А потім і жити запропонував разом. Грошей-то він на господарство давав, звичайно. Але не так щоб багато. Звідки у простого менеджера багато грошей. Він брехав їй, що операціоністом працює звичайним. А за таку роботу багато і не платять. А та хоч би раз поскаржилася  чи проявила незадоволення. З однієї тільки курки три страви готувати примудрялася. Їм курки тієї аж на тиждень цілий вистачало. Так рік і прожили.

Він їй пропозицію і зробив. Кільце купив з великим таким діамантом. А вона як побачила його, злякалася. Ледве заспокоїв, що в кредит не вліз і банк не довелося грабувати навіть. Назбирав грошей та й купив. І як погодилася заміж за нього вийти, він телефон дістав і поговорив з кимось. Потім такий і заявляє, поїхали зі мною, кохана. За руку взяв та з під’їзду і вивів.

А там їх вже водій біля лексуса чекає. Дівчина і сідати в нього не хотіла, поки чоловік не сказав, що сюрприз, мовляв, хоче їй зробити. Він в особняк свій заміський повіз наречену. А там вже стіл на дві персони накритий і камін розтоплений.

Тоді тільки в усьому їй і зізнався. І не прогадав мужик! Вже років зо шість щасливо живуть, а вона анітрохи й не змінилася. Любить його сильно, а гроші на вітер пускати так і не навчилася.