“Ноги моєї не буде на весіллі у доньки! ..”
– … Я вирішила: ноги нашої з чоловіком не буде на цьому весіллі! – ділиться сорокашестирічна Маргарита. – Заборонити дочці виходити заміж за цього мерзотника ми, звичайно, не можемо. Вона доросла вже, не послухається. Проте, я вважаю цей крок величезною помилкою. І бути присутньою при тому, як дочка гробить своє життя, не збираюся!
Дочці Маргарити, Анні, двадцять три роки і через місяць вона виходить заміж. Розумниця, красуня, відмінниця з червоним дипломом, працює, ось уже півроку живе окремо від матері у власній студії, купити яку, правда, допомогли батьки, додавши дві третини суми. Але решту грошей Анна заробила і накопичила сама.
Хлопець, майбутній зять – ровесник Анни і Маргариті він зовсім не подобається. За всіма законами жанру, у нього ні кола, ні двора, сам він приїжджий, до того ж десь там, на батьківщині, у нього залишилася дитина шести років. Ні, ніякої помилки, все саме так – дитину цей герой нажив мало не в дев’ятому класі. Був суд, встановлення батьківства, і тепер татко, майбутній зять Маргарити, платить на дитину аліменти.
Але і це навіть не головне. Маргариту вбиває ставлення жениха до Анни. Любов’ю з його боку, впевнена Маргарита, і не пахне. Поводиться з нареченою нахабно, розв’язно, відпускає якісь дивні жарти … Взагалі, манери нареченого Маргариту шокують.
– Гопник якийсь, чесне слово! Що зовні, що внутрішньо! – ледь не плаче вона. – У дочки такі залицяльники були, ех! А вибрала цього … Ну чому хорошим дівчаткам подобаються погані хлопчики!? ..
– Ну так ти поговори з нею! – радять з усіх боків. – Нехай батько поговорить! Може, не треба цього шлюбу? Може, хоча б відкласти весілля на півроку-рік, а? Там, дивись, розсмокчеться?
– А то ми прямо не говорили! – зітхає Маргарита. – Сто раз уже намагалися донести і разом, і окремо. І подруги їй те ж саме говорять. Я не розумію, розумна дівчинка, книги читала, начебто непогано розбиралася в людях. Вона бачила відносини в нашій родині, вони практично ідеальні … І чому вона вибрала цього свого маргінала? Як її угораздило-то? .. Господи, хоч би не завагітніла тільки відразу від нього …
Молоді люди вже зараз, до весілля, часто сваряться, наречений постійно в чомусь дорікає наречену, та плаче. Проте, підготовка до весілля йде щосили. Оплачено ресторан, куплено плаття, розіслані офіційні запрошення – в тому числі і батькам. І … отримано вже офіційну відмову. Батьки нареченої на весілля не збираються демонстративно.
– Я не збираюся в цьому брати участь! – пояснила вона. – Я проти. Все, питання закрите …
– Але якось це жорстоко по відношенню до дочки? – вмовляють її подруги. – Навіщо ти так? Так зіпсувати відносини можна на все життя … Підтримати її треба б в такий день. Все-таки весілля …
– Ось коли потім буде справжнє весілля, з хорошою людиною – тоді і прийдемо! – заявляє Маргарита. – А цей фарс – без нас, будь ласка. Не хочу про це ні говорити, ні думати!
Як вам ситуація? Що думаєте?