Ніколи не очікувала від сторонніх людей у своєму домі почути ТАКЕ…

Це був вечір п’ятниці й ми з чоловіком збирались до наших друзів на вихідні на дачу. За нами заїхали спільні знайомі, які теж були запрошені на вечірку. У них була своя машина і вони мали підібрати нас дорогою. Ми давно знайомі, багато свят разом справляли.

Приїхали вони трохи раніше, оскільки живуть далеко і розраховували час з запасом на пробки, а їх не було. Ми були ще не готові, тому залишили приятелів сидіти за столом на кухні  удвох і пити чай, а самі пішли збиратися.

Несподівано я чую, як Світлана каже: «Ну і брудно у них», чоловік запитує «Де?», «Та он, поглянь на це!» ….

Я ледве зі туш в око собі не запхала. Хотіла вийти й  сказати, щоб показала. Я не вважаю себе ідеальною господинею, не ходжу весь час з ганчіркою, у мене інших цікавих справ багато. Але сказати, що я не прибираю, теж не можна. Так, можливо не так ретельно, як хотілося б мені. У нас приватний будинок біля траси, а це завжди, особливо влітку, пил. Пол був вимитий, на підвіконнях та інших поверхнях пил протертий, посуду брудного не було, плита вимита.  Можливо, у мене зір погіршився і я вже не бачу там якісь пилинки, коли буду робити генеральне прибирання, то все приберу.

Ось як тепер вчинити в цій ситуації: вийти сказати – забирайтеся геть, ви приїхали в наш будинок, ми посадили вас за стіл, напоїли чаєм, а ви тут бруд побачили. Сиділи б в машині тоді та чекали б нас.

Свиня скрізь бруд знайде. Ось чесне слово,  коли я була у них в гостях, теж помічала місцями неідеальну чистоту, але мені розуму вистачає не говорити про це. Яке моє діло, мене в будинок запросили, за стіл посадили, їжею пригощають, невже я піду і буду бруд шукати. Я не за цим приїхала.

Настрій мені зіпсували остаточно. Навіть  хотілося плюнути на все і не їхати нікуди, але все-таки я зібралася з силами, удала, що нічого не чула і ми всі разом поїхали до друзів. Коли всі пішли до машини, я затрималася подивитися, де вже там бруд побачила Світлана, спеціально сіла на те місце за столом, де вона сиділа і все оглянула.

Знайшла на дверцятах шафи невеликі розводи, в батареї пил (але це ж треба зазирнути туди) і на карнизі під стелею пил, але треба прямо придивлятися. На шторі пляма виявилася ще. Ось вже прям купа бруду, про який вголос треба говорити.

Не скажу, що з цими приятелями ми перестали спілкуватися, у нас спільні друзі, з якими ми теж хочемо бачитися і мій бруд – не привід, щоб з ними розривати відносини. Але осад в душі залишився.

З цього висновок – дурень не помітить, а розумний не скаже. А той хто скаже, той балабол, по-іншому не назвеш.