Ніколи б не подумала, що родичі чоловіка здатні на ТАКЕ…

Минулого року я вийшла заміж і ми з чоловіком переїхали в нашу квартиру-студію. Все було добре, крім одного моменту – майже кожного вечора до нас відвідували  чоловікова сестра з його мамою. вони не хотіли сприймати той факт, що ми вдвох працюємо і хочемо відпочити після роботи.

Я було дуже здивована, коли майже пів року тому їхні візити раптово припинилися. Мені здавалося, що це не випадковість, я постійно чекала якогось підступу, але все було спокійно. На сімейних святах вони поводились так, як і раніше.

Приблизно раз на місяць ми з чоловіком їздимо в село до моїх батьків. Мама постійно підкидає нам м’ясо, овочі та мед. Ми відмовлялися, але нам все одно впихають з собою продукти. Нещодавно я завагітніла, у мене почався настільки моторошний токсикоз, що я пішла на лікарняний. Природно, що наші поїздки в село припинилися.

Коли чоловік був на роботі, в двері подзвонили. Це був мій троюрідний брат, Степан, з величезними сумками – моя мама попросила його передати нам. Попереджати про такі речі мою маму, мабуть, не навчили. Я провела брата в кухонну зону  і запропонувала йому попити чай. За чаєм я дізналася останні новини про життя родичів і отримала запрошення на весілля Степана. Коли брат сказав про весілля, я його обняла і поцілувала в щічку.

З моменту приходу Степана не минуло й сорока хвилин, як у квартиру увірвався чоловік з дикими очима в компанії своїх неадекватних родичок. Чоловік кинувся з кулаками на Степана, сестра чоловіка вчепилася мені у волосся. Все це супроводжувалося криками свекрухи:

– Я ж тобі казала: це не твоя дитина. Казала, що дружина твоя – гуляща. Ось і доказ: ти на роботу, вона мужика додому притягла.

Свара закінчилася тим, що Степан відбився від мого чоловіка і відтягнув від мене його ненормальну сестричку. Коли всі заспокоїлися і розібралися, хто є хто, чоловік вибачився. А ось його родички акуратненько, уздовж стінки, скрадались до виходу. Але були зупинені чоловіком:

– А звідки ви взагалі знаєте, що до нас додому прийшов чужий мужик?

Вони злодійкувато переглянулися, але не поспішали відповідати. Мене теж здолала цікавість:

– В якому сенсі – вони знали? – поцікавилася я у чоловіка.

– Подзвонили мені й почали кричати, що своїми очима бачили, як до тебе коханець прийшов. Ось я і приїхав. Тут, біля під’їзду з ними зустрівся, ми піднялися. Далі ти знаєш.

Мене, як і чоловіка, теж дуже цікавило їх джерело інформації.

– Камера. – ледь чутно прошептала свекруха.

– Яка камера, мамо? – насупився чоловік.

– Сестра твоя камеру у вас поставила. Он, на гардинах висить.

У нас з чоловіком невелика студія: холодильник стоїть поруч з ліжком. Ми часто ходили не зовсім одягнені, виконували подружній обов’язок, в носі колупатися кінець кінцем. І вони все це бачили? Ну звичайно, саме тому вони і перестали до нас ходити. Навіщо? Якщо вони зробили нас головними героями свого особистого реаліті-шоу. Чоловік виставив своїх родичок, Степан теж вирішив попрощатися.

Ми з чоловіком залишилися удвох. Ми обоє відчували себе досить паршиво. Уявіть, якщо ви дізнаєтеся, що за вами підглядають? І не просто підглядають, а стежать протягом тривалого часу у вашій же власній квартирі. Повірте на слово, дуже мерзенне відчуття.

Чоловік встав на табурет, щоб обшукати гардину. Камера висіла в кутку, прямо над комп’ютерним столом. У нас темні важкі штори і 15 поверх – штори висіли просто для краси, нам не було від кого  ховатися. Провід від камери тягнувся за шторкою до мережевого фільтра. Мережевий фільтр знаходився між столом і стінкою, туди був підключений комп’ютер – ми туди не лазили. Найбільш прикрим було те, що камера працювала від нашого вай-фаю.

Ми з чоловіком не довго думали над тим, як покарати любительок пхати свого носа в чуже життя. Ми вирішили взяти з них гроші за моральну шкоду, пригрозивши судом. Звичайно, чоловік би туди не пішов, але ж вони цього не знали.

Забравши гроші, чоловік їх послав. Так їм і треба. А то розумні які – камеру в чужому домі повісити.