– Невже вам шкода привезти? Я багатодітна мама, мені ніколи до вас їздити!
Кожна мама зі мною погодиться, що діти дуже швидко ростуть. Враховуючи те, що місце в шафі не безмежне, перед початком осінньо-зимового сезону я вирішила перебрати дитячі речі. Враховуючи те, що моїм синам вже по 5 років і більше дітей ми не плануємо, то я вирішила віддати пакет дитячих речей тим, кому вони потрібні.
Деякі речі були зовсім нові, навіть з етикетками. Решту я переправ і потім довго прасувала. Не люблю віддавати невипрані, пом’яті речі. На душі приємно, коли все акуратненько складено. Виставити одяг вирішила в одній місцевій групі у фейсбуці, а в кінці оголошення написала, що не відмовлюся від шоколадки.
Як ви здогадалися, халяву люблять багато людей, через 5 хвилин мені подзвонила дівчина.
– Доброго дня, а ви мені ці речі зможете мені додому привезти?
– Ні, я віддаю їх безкоштовно, якщо вони вам потрібні, то приїжджайте самі.
– Невже вам шкода привезти? Я багатодітна мама, мені ніколи їздити!
– Дівчино, у мене теж багато справ, я працюю на роботі, не хочете – не забирайте.
– Гаразд, кажіть адресу, ввечері заберу.
Ось це нахабство, чула, що такі історії не рідкість, але щиро сподівалася, що ця напасть обійде мене стороною.
Вечір. Дзвінок у двері. Приїхала та сама дівчина за речами. Була без шоколадки, але я не здивувалася, судячи з її манери спілкуватися по телефону. Хоч спасибі сказала. Через годину лунає дзвінок, знову цей номер:
– Я у вас тут речі брала, на одних штанцях знайшла пляму, я хочу компенсацію!
– НЕ зрозуміла??? Я віддала вам їх БЕЗКОШТОВНО!
– Так, але тут пляма і я хочу, щоб ви мені віддали за це 100 гривень!
Тут у мене пропав дар мови. В адекватність цієї дівчини вже важко було повірити. Куди пропав її мозок? Після моєї відмови, дівчина щось пробурчала в трубку і незадоволеним тоном попрощалася зі мною. Ось думаю, що це було?