-Невже ти не знаєш, що дарувати порожні коробки не можна,- закричав тато на дочку

Батько виховував Вероніку один, маму дівчинка зовсім не пам’ятала, вона їх з татом кинула і поїхала геть, коли дівчинці було 2 роки. Тато як міг, так і виховував дівчинку.

Але настали погані часи, на роботі у тата зарплату почали затримувати. Чоловік ставав дратівливим. Одного разу Вероніка захотіла зробити татові подарунок. Дівчинка взяла дорогий папір для упаковки подарунків і весь використовувала. Вона зробила коробку, обклеїла її цим папером, підійшла до улюбленого тата і сказала:

-Тату, я тобі дарую подарунок.

Батькові стало не по собі, він розчулився, заглянув в коробку, а вона виявилася порожньою. Чоловік сильно розлютився на доньку і почав на неї кричати:

-Ти, що не знаєш, що дарувати порожні подарунки, не можна, вона ж порожня, тільки даремно папір перевела.

Дівчинка зі сльозами на очах сказала:

-Татку, вона не порожня, там, для тебе мої поцілунки.

Батькові стало соромно за свою поведінку. Він міцно обняв свою маленьку принцесу і розплакався від безсилля, адже він для неї був готовий на все.

Минув час, дівчинка виросла, вийшла заміж, у неї все добре, а тато часто дістає цю коробочку, відкриває її і йому здається, що і правда звідти летять поцілунки його принцеси.

Бережіть своїх дітей, вони просто маленькі діти і їм теж буває боляче, як і нам. Вони все розуміють, але делікатності в маленьких дітей буває більше, ніж у дорослого.