– Невже ти не розумієш, що їй йти нікуди! Ти ось так виставиш рідну вагітну сестру?

Яка я була щаслива, коли знайшла дуже хорошу роботу з високою зарплатою, а згодом ще й підробіток в інтернеті. Бувши студенткою, я переїхала від мами в гуртожиток, залишивши її з сестрою вдвох в двокімнатній квартирі. Згодом я знімала квартиру, а пів року тому оформила іпотеку і переїхала у власну трикімнатну квартиру.

Моя молодша сестра дуже безвідповідальна, а тому я навіть допомагала їх фінансово коли вона народила дитину. Проте мій терпець увірвався, адже сестра знову ванітна і знову невідомо від кого. Вони з мамою прийшли до мене і почали вимагатм утримання сестри і дитини, а я вже не витримала:

– Так? А що мені ще зробити? Може, всю зарплату їй віддавати? А може, я її ще й все життя утримувати буду? Не треба мені повідомляти про чергову вагітність Марії, як про велике чудо! – сперечалася я з мамою.  – Давай, забирай Марію і йдіть звідси.

– Так як ти не розумієш, що їй йти нікуди! Жити нема на що! Ти ось так виставиш рідну вагітну сестру? Адже вона твого племінника чекає? – заперечувала мама.

– Саме так – племінника. А не мою дитину. Я нічого їй не повинна. З мене досить. Я два роки допомагала їй годувати дочку, чекала поки вона вийде з декрету. А вона раз – і знову вагітна. У мене що, на вашу думку, свого життя взагалі немає? Я що, повинна своє життя покласти на вівтар чужої плодючості? Батько дитини де? До нього і йдіть. Це він повинен утримувати її, а  не я. І це з нього квартиру для самотньої матері трусіть, а не з мене! Я все сказала!

– Негідник він! Як дізнався, що вона завагітніла, відразу до дружини під бік втік. І що нам тепер робити? – мало не плакала мама.

– Нехай у тебе живе, як раніше. – запропонувала я.

– Ні, я заміж виходжу. Хочеш, щоб чоловік мій майбутній втік від дитячих криків? Я не хочу. – заявила мама.

– Я, може, теж заміж зібралася. І ти мені пропонуєш мою нерозбірливу в зв’язках сестру поселити у мене вдома? Ніколи.

– Чому це я нерозбірлива? Розбірлива! – влізла Маша в розмову.

– Так? А хто на трьох різних мужиків в суд на встановлення батьківства подавав? На старшу твою. І жоден татом не виявився. Це така у тебе розбірливість? – засміялася я.

– Помилилась дівчинка, з усіма буває. – строго сказала мама.

– Ну не знаю. – протягнула я. – Зі мною, наприклад, не буває.

– Тому що на тебе ніхто не дивиться! Ти страшна! – закричала сестра.

– Страшна. Зате не бездомна і не кинута, як ти. – я повернула сестрі образу. – Ніколи мені з вами ляси точити. Ідіть, мамо, йдіть.

– Я-то піду. А Марія тут залишиться. І це не обговорюється! – тупнула мама ногою, розвернулася і пішла вниз по сходах.

– Добре, нехай залишається. – сказала я.

На моїх словах обличчя сестри осяяла радість. Але радість ця була недовгою – я зайшла в квартиру і закрила за собою двері. Сестра залишилася в під’їзді. Просиділа вона там до вечора, систематично постукуючи в мою квартиру і вимагаючи її пустити. А ввечері Маша пропала.

На наступний день я спостерігала як вантажники носять її речі в квартиру до сусіда навпроти. Так … подумала я. Тепер прийдеться страждати від такого сусідства.