Невже проханням сходити до лікаря, я смертельно образила чоловіка?
Зараз ми з чоловіком на межі розлучення, а все через одне непорозуміння.
Ми з Максимом живемо вже четвертий рік. Трохи більше року тому ми вирішили, що пора нам народжувати дитину. Але дванадцять місяців спроб завагітніти не увінчалися успіхом. Тоді я звернулася до лікаря, здала всілякі аналізи, пройшла необхідні процедури. Вердикт лікарів: здорова.
Тоді в клініці мені сказали, що, можливо, причина криється в чоловічому здоров’ї Максима. Вдома я не знала, як сказати чоловікові, що тепер йому особисто доведеться встати на облік по безпліддю, адже, чоловіки всі ці процедури морально переносять набагато важче, ніж жінки. Як я і думала, чоловік всіляко став відмовлятися від відвідування лікаря:
– Ну до чого ця трата грошей, – говорив він, – ти здорова, а значить, зможеш завагітніти. Треба тільки час і більше старатися.
Я, хоч, і була готова до подібного відповіді, але не змогла стримати сліз і перейшла на крик:
– Як можна так байдуже ставитися до того, що у нас дотепер немає дітей! – переповнювали мене накопичені емоції. – Ми рік, рік не можемо завагітніти! І ти думаєш, що дитина у нас сама собою з’явиться, за помахом чарівної палички?
Лайка тоді перейшла в великий скандал. Та такий, що чоловік одягнувся і пішов:
– Я до мами, – кинув він наостанок. – Як заспокоїшся – телефонуй.
Максима не було всі вихідні, а в понеділок увечері пролунав дзвінок у двері. Я відкрила, не дивлячись у вічко. Думала, чоловік прийшов. Але на порозі стояла Тетяна Павлівна, моя свекруха.
– Пустиш? – сухо запитала вона.
– Звісно.
– Я в курсі вашої сварки з Максимом. Я вважаю, що він не повинен до тебе повертатися, поки ти не вибачишся.
– Чекайте, Ви, мабуть, не все знаєте, тому що моєї провини в нашій сварці немає.
– Відправляти чоловіка на подібного роду обстеження – це приниження для сильної статі!
– Ви, напевно, чогось не розумієте, – намагалася я пояснити Тетяні Павлівні, – мета – обстеження.
– Це ти чогось не розумієш, – перебила мене свекруха. – Не можеш завагітніти, шукай причини в собі. А сина мого не чіпай.
Тетяна Павлівна різко встала, закинула сумку на плече і продовжила:
– Вважай, що я тобі допомогла тим, що підказала, що потрібно перед чоловіком вибачитися. Інакше, повторюю, він сюди не повернеться.
Чому всі вважають, що обстежити чоловіка на безпліддя – приниження його гідності?