Невже дочка спілкувалась зі мною тільки заради квартири…

У свої 63 роки, я сильно розчарувалась в тому, кого виховала.  У мене двоє дітей, старший син 43 роки та дочка 40 років.

Все було відносно благополучно, син у мене працює в сусідньому місті, живе там з сім’єю, облаштувався потихеньку. Дочка живе недалеко від мене, в сусідньому районі. Життя її дуже не просте, два невдалі шлюби, проблеми з роботою і наразі вона одинока мати.

Оскільки я вдова, то дочка часто до мене приходила, ми з нею і спілкувалися, і на ринок разом ходили з нею за продуктами, майже завжди після її останнього розлучення святкували Новий рік разом, довіряли одна одній. Я їй теж чим могла допомагала, і з внуком посидіти, і пенсією, все було добре до одного події.

Подзвонив мені як то під вечір син   і повідомив:

– Мамо ти скоро будеш знову бабусею й у тебе буде внучка – радісно мені повідомив Василь.

Я дуже зраділа, навіть вирішила знову починати в’язати різний одяг, раніше я дуже захоплена була в’язанням, а коли суглоби почали боліти на руках – припинила. Але, тут такий привід і навіть друге дихання відкрилося.

Вирішила зателефонуйте Насті,  сходити з нею разом на ринок купити пряжі, ниток і різних блискавок для майбутнього одягу. Реакція її мені не сподобалася … Вона досить різко відреагувала на те, що я сказала, що хочу знову в’язати, а вже після того, як дізналася для кого – просто послалася на зайнятість і повісила трубку.

Сама для себе дивну поведінку дочки я для себе пояснила проблемами в особистому житті та в роботі, все одно я не можу на неї ображатися, вона моя дочка і я її люблю. Але час показав, що ці почуття не взаємні, коли я вирішила залишити свою квартиру внучці (написала дарчу).

Настя якимось чином про це дізналася і в той же вечір до мене прийшла з докором в тому, що я для сина роблю все, а вона зовсім одна і я їй навіть не допомагаю. Я їй намагалася пояснити, що їй я хотіла свій будинок в селі віддати, що у неї одна дитина, а у Василя вже третя, йому зараз важче матеріально. Але загального розуміння ми не досягли.

Пройшло вже місяці 4, а вона не дзвонить, не приходить, на телефонні дзвінки мої не відповідає. Я напевно не права в чомусь,  але себе вона повела, як жадібна людина. Мені здається, вона і приходила, і спілкувалася зі мною заради квартири.

Як мамі мені дуже від цього гірко і прикро.