Невістка всі сімейні гроші витрачає на свою матір, та завжди в боргах. Зараз мене просить поговорити із сином, щоб не розлучався
Син уже місяць живе в мене, сказав, що подаватиме на розлучення, бо втомився віддавати майже всю зарплату на потреби тещі. Добре б ще вони їй на користь йшли, то вона вічно боргів наробить через якусь нісенітницю, а потім до дочки плакатися. А невістка матері відмовити не може, дає грошей. Так вони п’ять років жили, а тепер це синові набридло.
Син із Ритою зустрічалися близько року, навіть жили разом, тільки потім вирішили одружитися. З весіллям розбиралися самі, з нас жодної копійки не взяли. Я тоді не знала, яке там фінансове становище біля свати, ми бачилися один раз до весілля, начебто познайомитися.
Звичайна жінка, виглядає добре, одягнена пристойно, от і все, що я про неї могла сказати.
Ми були готові взяти участь фінансово, єдиний син ж одружується, але він твердо сказав, що сам оплачуватиме своє весілля. Ми тоді вирішили, що в подарунок зробимо ремонт у квартирі, яку подарувала синові моя мама. Вона померла за три роки до весілля онука. Раніше її здавали, тож ремонт там був необхідний.
Намагалися зробити все максимально нейтрально, жодних кольорів на шпалерах, яскравих фасадів, спокійних кольорів. Змінили сантехніку, поміняли плитку, підлогу, кухню, вийшло дуже симпатично. Вирішили, що меблі будуть самі купувати, тут не вгадаєш, що зараз молодим потрібно, тому частину грошей подарували на весіллі в конверті.
Сваха теж дітям якийсь конверт подарувала, скільки там було, я не питала, а син не говорив. На весіллі вона блищала не гірше за наречену, модна якась складна зачіска, манікюр, сукня по фігурі, каблуки. Я тоді ще захопилася, яка модна, як за собою стежить, їй її вік у житті не дала б.
Після весілля молоді стали жити самі. Ми з чоловіком працюємо, у нас часу їздити до них і докучати не було. Покличуть на якесь свято – ми їдемо, не кличуть – не їдемо. Самі іноді запрошували, зазвичай на день народження, решту свят молодь зустрічала своїм колом. Зі свахою якось близько не зійшлися, тому ні ми її не звали, ні вона нас.
Син ніколи не скаржився, не казав, що в сім’ї має якісь проблеми. Ми з чоловіком дивувалися, чому п’ять років уже живуть, а онуків ще немає, але свої запитання тримали при собі. Раптом там не виходить, навіщо на мозоль тиснути будемо, та й не зміниться від наших питань нічого.
Молодята у відпустку з’їздили один раз на моїй пам’яті, одразу після весілля. Потім уже ніяких поїздок не було, та я навіть не впевнена, що відпустки були. Я думала, що на щось гроші відкладають, бо молоді саме час зараз поїздити відпочити, у старості вже ні бажання, ні можливості немає. Але я собі чомусь думала, що вони відкладають на ЕКЗ, це пояснювало відсутність внуків і відсутність відпусток. Хотіла навіть сина запитати, чи не потрібна допомога, але якось незручно було.
А півроку тому син увечері приїхав до нас із сумками. Сказав, що розлучатиметься, а поки поживе в нас, бо сил терпіти дружину в нього немає і він боїться наговорити чи наробити чогось такого, за що потім буде соромно. Я не чекала на такі новини, здавалося, що жили молоді мирно, а тут такий поворот.
Мені цього ж вечора зателефонувала невістка, запитала чи вдома син. Я відповіла, що так, спитала, що в них сталося, але вона запевнила, що просто сварка. Я в це не повірила, сина з себе вивести дуже складно, він у батька пішов, щоб він схопив сумки та з’їхав, це мала бути не просто сварка.
Наступного дня я вирішила поговорити з ним. Син замикався недовго, видно було, що йому хочеться виговоритись. Він розповів, що причина розлучення – теща. А точніше її вічні та постійні борги, з якими доводилося платити молодим.
Виявилося, що сваха майже не працює, точніше, вона вважає, що дуже навіть працює, але насправді впарює людям якісь сковорідки, косметику, іншу нісенітницю. Заробіток залишає бажати кращого, але жити вона звикла на широку ногу. Дуже стежить за собою, любить погуляти магазинами, сходити в салон на якісь уколи краси.
Своїх грошей у неї майже немає, тому вона бере кредити та мікропозики, які потім не віддає, бо нема з чого або віддає, взявши черговий кредит. А коли її таки притискають до стінки, то бігла сльози лити дочці, яка виверталася і якось сплачувала її борги. Тиснить на жаль, що інакше їй доведеться продати квартиру.
Син, подивившись, скільки грошей йде на маму дружини, поставив умову, що тещі на місяць виділяється у вигляді матеріальної допомоги не більше трьох тисяч. Вона ще цілком молода жінка, нехай іде працювати і перестане витрачати гроші на всяку нісенітницю. Невістка вдала, що погодилася.
Якийсь час вона насправді мамі не допомагала у колишніх масштабах, діти почали відкладати на машину. Набралася вже пристойна сума, а коли син вирішив, що простіше взяти кредит, аніж ось так накопичувати, але виявилося, що грошей у них немає. Теща взяла мікропозику на якісь свої потреби, за своєю звичкою не платила, дочка допомогти відмовилася, тож їй заарештували майно.
Теща в істериці до дочки, та на умовляння мами піддалася, нічого не кажучи чоловікові просто забрала сімейні гроші. Теща обіцяла повернути, але в це погано віриться. Удома був грандіозний скандал, син висловив, що накипіло за п’ять років, сказав, що не збирається все життя працювати на тещу, а дружині настав час розплющити очі, бо всі ці “я допомагаю востаннє” і “мама сказала, що більше так не буде” звучать шкода.
Син рішуче налаштований на розлучення, а невістка дзвонить мені і виє білугою, щоб я його переконала. Намагається на жаль давити, що як це можна, мамі не допомогти. Якщо мама без царя в голові, то тут не допоможеш, я із сином згодна.
Можливо, він гарячиться, але влазити в їхні справи я не стану. П’ять років хлопець терпів, мабуть, не витерпів. А невістка сама винна, треба вчасно зупинитися, а вже потай від чоловіка такі суми витрачати, це взагалі неприпустимо, якщо вона вважає їхньою родиною.