Невістка привезла дітей до чоловіка в офіс і пішла гуляти

– Учора зранку я на дачу збиралася, як завжди по суботах, – розповідає шестидесятилітня Фаїна Михайлівна. – Уже буквально в дверях стояла, раптом – телефонний дзвінок. Син дзвонить! Мама, каже, мені терміново потрібна твоя допомога. Ти, мовляв, вдома зараз? Відмінно! Виходь на подвір’я, зараз приїде таксі, сідай і приїжджай до мене в офіс … Не переживай, все в порядку, всі живі … поки, принаймні. Вибач, що ось так зриваю, але без тебе ніяк. Приїдеш – все розповім …

… Така поведінка для Олега, сина Фаїни Михайлівни, зовсім не характерна. Олегу тридцять чотири, він дорослий, самостійний, врівноважений чоловік, працює у великій компанії на серйозній посаді, одружений, виховує двох дітей.

Від матері Олег давно вже відокремився, живе у власній, купленій на свої зароблені гроші квартирі, і всі свої проблеми завжди вирішує сам.

Та й які можуть бути у нього проблеми? Дружина-красуня, здорові дочки, кар’єра пре, в родині достаток – як то кажуть, є все, що потрібно для щастя …

– Від мого будинку до його офісу на таксі їхати рівно шість хвилин, але я вже чого тільки не передумала! – розповідає Фаїна Михайлівна. – Під’їжджаю до бізнес-центру, дивлюся – коляска їх стоїть в фойє на першому поверсі, Олег з дочками тут же. Я головою кручу – а Ксюша-то де? ..

Ксенії, невістці Фаїни Михайлівни, двадцять вісім років, вона не працює, сидить з дітьми. Діти і побут на ній цілодобово, чоловік майже не допомагає, оскільки дуже багато працює. Максимум, що може – почитати книжку старшій в вихідний. Мати Ксюші живе далеко, допомогти не може, Фаїна Михайлівна теж з онуками не сидить, якось з самого початку не повелося. І нянь у дітей зроду не було.

Тому побачити дітей без Ксенії в цій родині – не менше дивно, ніж зустріти Анджеліну Джолі на Хрещатику.

– … Наша Ксюша, виявляється, влаштувала собі вихідний, уявляєш! – обурено розповідає Фаїна Михайлівна. – Привезла дочок в офіс до Олега, викликала його через секретаря з наради, передала дівчат. Ти, каже, батько, це і твої діти теж, сиди з ними, а я до вечора повернуся! Олег мені говорить – у мене важлива нарада, мене там люди чекають, візьми, будь ласка, дітей! ..

… Виявляється, Ксенія давно вже вела з чоловіком бесіди про те, що розподіл праці в сім’ї її не влаштовує. Ну побут, готування, прибирання – це добре. Ксенія не працює, тому господарство – це її внесок у сім’ю.

Але ось те, що діти цілком і повністю на ній – це її не влаштовує. Не справа, що дівчатка зовсім не знають тата.

Треба, щоб Олег брав дітей хоча б раз на тиждень, по вихідних, а Ксенія цей день могла б присвятити собі. Сходити в перукарню, зробити манікюр, зустрітися з подругою, посидіти в парку на лавочці біля фонтану … Загалом, отримати повноцінний вихідний.

Про ці вихідні Ксенія твердила чоловікові вже не перший місяць і Олег, треба сказати, не заперечував проти ідеї відпустити дружину погуляти і навіть дні призначали – то в найближчу суботу, то в неділю. Ксюша починала радісно готуватися – телефонувала подружкам, записувалася в салон, готувала їжу, щоб у Олега на перший раз було мінімум клопоту з дітьми.

А в останній момент все зривалося – зранку Олега викликали на роботу.

– Там важливу нараду, розумієш! – повідомив чоловік. – Я ж не гуляти йду. Мене викликають. Відмовитися я не можу … Давай перенесемо твою прогулянку на наступну суботу!

Ксенія входила в становище- раз, другий, третій … А на четвертий раз влаштувала чоловіку ось такий демарш: привезла дітей в офіс і махнула хвостом.

– … Я, звичайно, дітей забрала! – розповідає Фаїна Михайлівна. – Молодшу в коляску посадила, старшу за руку взяла – повела до себе додому. Вдома нагодувала, книжки ми якісь знайшли, іграшки. Молодша заснула у нас, а десь о четвертій Олег приїхав за дітьми на машині. На Ксенію злий, прямо я його таким не бачила. Похмуріше хмари! Кинула, каже, дітей, я цього так не залишу, повернеться – піде туди, де весь день бродила!

– Це Ксенія з ранку до четвертої години дня не повернулася ще?

– Не повернулася … Дзвонила кілька разів, Олег скидав дзвінки, за його словами. Ну я дівчат нагодувала ще раз, поїхали вони додому …

– Зрозуміло. І чим справа кінчилася в результаті?

– Не знаю ще, поки нічим. Вчора весь вечір дзвонила синові – трубку не брав. Вранці взяв. Сухо сказав, що все в порядку, не хвилюйся, мовляв. Потім поговоримо. Де Ксенія, що там у них – не уявляю навіть. На дачу не поїхала сьогодні теж, хіба мало … Не знаю, мені здається, так не можна! Я про невістку все-таки була кращої думки. Притягти чоловікові дітей в офіс і махнути хвостом – це вже ні в які ворота, по-моєму.