Невістка нагуляла дітей, а крайньою стала я

Прогулюючись містом, я випадково побачила свою невістку з іншим чоловіком. Вони обнімалися і цілувалися, виходячи з торгового центру. Те, що я побачила, мене дуже насторожило. У її коханця така сама родима пляма, як і у моєї внучки.

У нас з Валентиною були досить рівні стосунки. Після їх весілля, ми з нею сіли і поговорили, як 2 розумні жінки, обговоривши межі дозволеного. У підсумку – за 5 років її шлюбу з моїм сином, у нас з нею не було жодної сварки. Але і подругами нас назвати не можна: гранична ввічливість, взаємоповага думки протилежної сторони і абсолютне невтручання в справи одна одної.

І все б нічого: гуляє, та й нехай гуляє – син сам її таку вибрав. Ось тільки та родима пляма на обличчі не давала мені спокою. Я вирішила прямо поговорити з нею. Варіантів могло бути безліч: родима пляма – випадковий збіг; а може син знав, що ростить чужу дитину, але мені про це не сказали по цілком зрозумілих причинах; може вони взагалі усиновили дівчинку, а тут з’явився її біологічний батько і закохався в прийомну матір своєї дочки.

Намагаючись не думати про погане, я покликала невістку в гості.

– Валя, я бачила тебе з чоловіком. Твоя дочка дуже на нього схожа. Мій син знає? – вирішила я прямо запитати.

Валя розплакалася. Благала нічого не говорити її чоловікові, каялася, що помилилася. Вона пообіцяла що піде від коханця і народить моєму синові його дитину.

Неприємно здивована відвертістю невістки, я пообіцяла мовчати. Як дивитися синові в очі – я не знала. Він любив дружину і дочку більше життя у мене язик не повернувся зруйнувати його ілюзію щастя.

Через пару місяців після цих подій, задоволений син зі своїм сімейством приїхав до мене в гості. Приводом для візиту послужила вагітність невістки.

– Четвертий місяць вже. Нутром відчуваю – син буде. Так що готуйся, мамо, вдруге бабкою станеш!

Я посміхалася, а в голові билася думка: четвертий місяць. Адже тоді у неї був коханець. Хто знає, чию дитину чекає Валя?

Дочекавшись моменту, коли син був зайнятий донькою, я тихенько запитала у Валі:

– Чия це дитина?

Вона відштовхнула мене і почала кричати:

– Та як Ви смієте мене в подібному звинувачувати? Ви ще скажіть, що і дочку я нагуляла невідомо з ким!

Син насторожено поцікавився, що трапилося.

– Свекроз головного мозку у твоїй матері стався! Каже, дітей я на стороні нагуляла! Підемо звідси, ні на хвилину більше тут не залишуся!

Син докірливо подивився на мене:

– Не чекав від тебе такого.

Більше вони до мене не приходили. Син скинув мені фотографію новонародженого внука, з такою ж  плямою, як у сестри.

Коли народженому хлопчикові було пів року, син прийшов до мене з речами і повідомив, що Валя від нього пішла. Її коханець розлучився з дружиною, поманив її до себе пальчиком, Валя і побігла, забравши з собою дітей.

Мені б радіти, що син від тягаря у вигляді чужих дітей, позбувся. Та тільки я ж і залишилася в усьому винною: підставила мене наостанок невістка, розповіла синові про те, що я в курсі її гулянок була. У квартирі, в якій я живу, чверть належить синові – від мого покійного чоловіка.

Тепер моя власна дитина отруює мені життя: з моменту розлучення він безпробудно п’є, постійно огризається. Кожен день тягне в будинок нахабних дівок, що мають нахабство вранці називати мене мамою. Тут одна з них у нього затрималася на цілий тиждень, він вирішив нас представити:

– Аліса, ця чудова жінка – моя мама. Якщо ти надумаєш наставити мені роги, вона з радістю тобі допоможе.

Я намагалася пояснити синові, що у всіх бідах з його колишньою дружиною, винен він сам: він сам на ній одружився, сам її вибрав, сам сліпо не помічав її зрад. Яке право я мала руйнувати сім’ю сина? Може, він і не проти її гулянок був, я то звідки знала? А може, й справді – син прав? Я повинна була відразу йому розповісти про коханця Валі? Можливо, він повірив би мені, а не своїй дружині.