Непередбачувана реакція чоловіка

Десять років тому я вийшла заміж. Мені було тоді всього вісімнадцять, але анітрохи не шкодую про своє рішення. Чоловік мій прекрасна людина, до того ж високий, блакитноокий блондин. Зустрічатися з майбутнім чоловіком стали ще, коли вчилися в школі. Можна сказати перше кохання.

З урахуванням того, що ми були молоді, про дітей зовсім не думали. Хотіли пожити для себе, а вже потім і дітей робити. Після закінчення університету влаштувалися на роботу і стали непогано заробляти.

Я відразу почала замислюватися про материнство. Пройшла повне обстеження, щоб почати робити дітей. На щастя, все у мене було добре.

Почали з чоловіком намагатися зачати дитину. У нас не вийшло ні з першого, ні з другого разів. Мені було незрозуміло, чому нічого не виходить.

Незабаром ми поїхали на відпочинок на море, думала, що там у нас все точно вийде. Виявилося все не так. Вагітність не наступала. Сказати, що я була в шоці – нічого не сказати. Стала тиснути на чоловіка, щоб той здав всі аналізи і показав мені довідки.

Він пішов здав аналізи, але результати я так і не побачила. Чи то він не забрав, чи то не захотів, щоб я щось дізналася. Чоловік сказав, що у нього все добре. Відносини між нами розпалювалися з кожним днем. Я не розуміла, чому він так безвідповідально підходить до зачаття дитини.

Що ми тільки не робили, щоб зачати дитину. Бігала я до лікарів, але мені постійно говорили, що у мене немає нічого такого, що могло б перешкоджати зачаттю. У моїй голові були думки тільки про дитину. Чоловік, мабуть, не дуже хотів дитину, тому всі розмови про дітей закінчувалися скандалами.

З тих пір пройшло три роки. Відносини у нас за ці роки сильно зіпсувалися і навіть не знаю, чому не розлучилися. Мабуть, сильно звикли один до одного.

Що стосується інтимних відносини, то їх практично не було. Вони стали відбуватися мало не раз на місяць з мого примусу. Коханки у нього точно немає, адже у нього явно стали виявлятися проблеми чоловічого характеру, про які мені просто боявся розповісти.

Одного літа мені подруга запропонувала з’їздити на відпочинок в туристичну базу, яка знаходилася недалеко від нашого міста. Якось увечері ми випили з подругою вина, яке добре вдарило в голову.

Навеселі ми вирішили сходити на дискотеку, де я познайомилася з карооким красенем. Все у нас швидко закрутилося і ми опинилися в одному ліжку. Про такі відчуттях я вже давно забула. На ранок красень продовжив приділяти мені увагу, але я злякалася і поїхала додому.

Свою поведінку я ніяк не виправдовую. Все це було неправильно і зраджувати чоловіка не добре. Мені було соромно дивитися в очі йому. Розповісти про зраду я спочатку не наважилася, поки не дізналася про свою вагітність.

Була не рада, що вагітна. Постійно ридала, як божевільна. Робити аборт не наважилася. Хотіла я цього чи ні, але розповісти чоловікові про вагітність все ж довелося.

Реакція чоловіка була непередбачуваною. Він відразу зрозумів, що я завагітніла не від нього. Тільки тоді він зізнався, що не може мати дітей. Більш того, він вирішив, що потрібно народжувати дитину.

Чоловік прекрасно розумів, що я зрадила. Він рішуче мені сказав, щоб я нікому не розповідала, що дитина не від нього. Він готовий прийняти мене з чужою дитиною і простив мені зраду.

Чоловік розповів про вагітність всім рідним. Вони були шалено раді, що нарешті-то сталося диво. Довгоочікуване чудо, яке чекала вся сім’я, як з мого боку, так і з боку чоловіка. Мені було моторошно соромно, але зате тепер у мене є прекрасний син. Ось так я народила не від чоловіка. Наша сім’я знайшла щастя з дитиною.