– Нехай тоді твоя дружина сидить в декреті з обома дітьми, у неї бабуся є, а я на роботу вийду, раз ти нам допомагати відмовляєшся

Катя з Романом одружені вже 2 роки. У Романа є 2 молодших брата, які навчаються в школі. Жодного батька у дітей Наталії Володимирівни, Катіної свекрухи, немає. Батько Романа помер багато років тому, коли хлопцеві було 7 років, а другий шлюб жінки, від якого і з’явилися двійнята розпався не з її провини.

Катя завжди намагалася  ставитися з розумінням до того, що її чоловік допомагає мамі й братам.  Вітчим  від аліментів ховається, Наталія Володимирівна отримує не надто багато, а хлопчаки виростають з усього стрімко, та й купувати все у двох екземплярах досить важко.

Катя з Романом живуть у двокімнатній квартирі бабусі Каті. Житло бабуся планує залишити своїй єдиній внучці, але вона ще зовсім не стара, та й отримати квартиру в повне розпорядження ціною втрати близької людини Катя не мріє.

– Два року заміжня, – бурчала бабуся іноді, – коли ж правнуків дочекаюся? Хотілося б і побачити, і допомогти тобі з ними.

– І правда, доню? Що ви з цим тягнете? – підтримувала бабусю мама Каті? – Про житло думати не треба, ми допоможемо, давайте вже нам внука чи внучку.

– Ми й самі хотіли давно стати батьками, – каже Катя, – нам  по 25 років зараз, саме час. Тільки все чекали, коли брати Романа хоча б закінчать школу.

Зараз хлопці вчаться в 9-му класі, але в жовтні Катя зрозуміла, що вона чекає дитину. Всіх рідних ця звістка дуже утішила. Всіх, крім Наталії Володимирівни.

– Який термін, – поцікавилась жінка, – 6 тижнів? Ще не пізно, з дитиною Вам треба почекати. Мені не обійтися без допомоги старшого сина, а він не може так вчинити з власною матір’ю і братами: врешті-решт я його ростила одна. На цьому ґрунті з нею вступила в конфлікт і мама Каті, і її бабуся.

– Перша вагітність, – твердо сказала мама, – про це не може бути й мови. Так, тобі, свахо, важко. Але це не проблеми моєї дочки й твого сина. Ти у Романа питала дозвіл, коли народжувала від другого чоловіка? Чому ж зараз ти хочеш, щоб вони вбили свого малюка заради твоїх дітей.

Роман, до речі, теж і чути не хотів, щоб Катя позбавлялася від дитини. Він порадив мамі пошукати підробіток або інше місце, більш прибуткове: брати планували продовжити навчання в старшій школі, а з народженням дитини в молодій сім’ї, син явно не потягне обсяги колишньої допомоги своїй мамі.

– Тут і з’ясувалося, – каже Катя, – що Наталя Володимирівна теж вагітна. Їй всього 43 роки, Романа народився рано, тільки термін у свекрухи вже пристойний – 15 тижнів.

– Нормально, мамо, – сторопів Роман, – тобто свою дитину ми повинні були принести в жертву твоїй? А де батько твоєї майбутньої дитини? Я не потягну дві сім’ї, 4-х дітей і маму з дружиною в декретах.

– Батько майбутньої дитини Наталії Володимирівни виявився одруженим чоловіком, – розповідає своїй мамі Катя, – мови про те, що він буде допомагати їй виховувати дитину, навіть і не було.

– Даремно Роман допомагав їй з братами, – сказала бабуся, – ось вона і вважала, що син зобов’язаний її тягнути.

Катя, ясна річ, залишила дитину, з Наталею Володимирівною відносини зовсім зіпсувалися, адже в тому, що троє її дітей тепер будуть жебракувати, вона звинувачує невістку, що вирішила не вчасно обзавестися потомством. Не так давно Наталія Володимирівна звернулася до сина мало не з ультиматумом:

– Нехай тоді твоя дружина сидить в декреті з обома дітьми, у неї бабуся напохваті є, а я на роботу вийду, раз ти нам допомагати відмовляєшся. Інакше я залишу малюка в пологовому будинку. Мені його не потягнути. Нехай вас потім совість замучить.

– Я відмовилася, – каже Катя, – про те, що малюка їй не потягнути, свекруха повинна була думати раніше. Доросла жінка ж, повинна була розраховувати свої сили та можливості. Роман переживає: як так, рідна кров буде в дитбудинку рости, але і він розуміє, що з боку мами це шантаж.

– Ось вже звідки не чекали проблем, – каже мама Каті, – з моральної сторони ми прямо якимись монстрами в устах Наталії виглядаємо, прирікаємо її ненароджену ще дитину на сирітство. Але я боюся, що погодься ми на її умови, ця дитина знову стане тягарем родини моєї дочки, тільки тепер уже повністю.

Звичайно, свекруху Каті можна назвати легковажною, вона явно не права. Але як тепер вчинити її рідному старшому синові і його дружині?