«Нехай хлопці будуть здорові»: пані Марія вʼяже шкарпетки для наших захисників

Кожен українець намагається наблизити момент перемоги через свої можливості. Не стала винятком і 73-річна пенсіонерка Марія Дручків. Мешканка Івано-Франківської області вирішила не залишатися осторонь та також допомогти своїми силами нашим захисникам.

Як стало відомо, 73-річна Марія Дручків із прикарпатського села Прокурава також допомагає захисникам батьківщини. При цьому, що цікаво, робить це жінка з усією любов’ю та турботою до тих, хто щодня ризикує своїм життям заради світлого майбутнього всіх українців. Так, наприклад, Марія в’яже шкарпетки.

До речі, пенсіонерка намагається догодити як захисникам, так і захисницям. Для цього пані Марія в’яже шкарпетки з квітами для дівчат і однотонні для хлопців. Однак рукоділкові шкарпетки відрізняються не лише цим. Адже вони дуже міцні, щоб могли прослужити своїм майбутнім господарям якнайдовше.

Тут є і мохер, і вовна. Такі м’які. Носитимуться. Додаю до вовни просту нитку і воно тримається. Я й сама ходжу в цьому», – поділилася уродженка Гуцульщини. Що цікаво, рукоділництво Марія почала ще в дитинстві. З того часу у вільну хвилину завжди намагається зробити якийсь новий одяг.

“В’яжу, щоб хоч трохи допомогти”

До речі, для майбутніх виробів йде і той одяг, який вже напевно не стане в нагоді. «Це була якась шапка. Я розпустила і вийшли такі шкарпетки. Тут теж із якогось светра зв’язала. Просто це був маленький, дитячий. Хоч і дуже хороший, але вже ніхто не носить», — розкрила деякі секрети свого хобі жінка.

На сьогоднішній момент Марія встигла зробити понад десять пар таких шкарпеток. При цьому, що цікаво, першу партію вже передали місцевому волонтеру і вони вирушилоина передову.

«Люди передають гроші на армію. У мене пенсія не дуже велика, а так, гадаю, хоч цим допоможу. От і в’яжу, щоб хоч трохи допомогти, чим можу».

Більше того, завдяки своєму хобі пані Марія, за її словами, ще й заспокоюється. При цьому своєю справою вона, напевно, наближає момент перемоги, який так чекає.

«Сидиш собі, в’яжеш, не хвилюєшся. Нехай хлопці носять і здорові будуть. А що робити, коли такий час настав. Сподіваюся, що ми дочекаємось перемоги».