Не заробляє грошей – нехай їсть макарони без масла

У сина Тамари Миколаївни, Василя, дружина зараз на шостому місяці вагітності. Пів року тому Василь потрапив під скорочення і довго не міг знайти роботу. Враховуючи ці обставини, молоде подружжя переїхало з орендованої квартири до батьків дружини на певний час.

Вася шукав роботу, а поки не знайшов нічого хорошого, влаштувався до свого шкільного приятеля в його компанію «Чоловік на годину» і їздив по квартирах клієнтів, надавав послуги: кому люстру повісити, кому машину розвантажити. Особливими господарськими уміннями Василь не відзначався, але деякі копійки заробляти зрідка вдавалося.

Між завданнями Він примудрявся переглядати робочі сайти, розсилати резюме та їздити по співбесідах. Сидіти у квартирі тещі йому було незручно, тому найчастіше він йшов з дому вранці й повертався ввечері – так, щоб якомога менше часу спілкуватися з родичами. Вдень коротав час де-небудь на фудкорті зі стаканчиком чаю, а то і зовсім в парку на лавці. Моніторив інтернет в пошуку вакансій і чекав замовлень від фірми приятеля.

Тижні переходили в місяці, а нормальної роботи все не було. Теща вже стала скрипіти зубами, дружина зітхала і відводила очі.

– І ось вони, мабуть, вирішили Васю «виховувати»! – розповідає Тамара Миколаївна. – Самі ввечері прийдуть з роботи, поїдять нормально, все приберуть, а йому на плиту каструлю з порожніми макаронами поставлять! Скажи, кажуть, спасибі й за це! .. Ну що, він встав з-за столу, сказав «спасибі», ключ від тещиної квартири на стіл поклав і вийшов з дому! Приїхав до мене  практично вночі й попросився пожити пару тижнів? Я, звісно, в шоці була, але в душу лізти не стала, кажу, живи, звичайно …

Роботу Василь знайшов буквально на тому ж тижні, як переїхав до матері. Але ось біда – миритися з дружиною і переїжджати у  квартиру тещі назад не поспішає. Більш того, Тамара Миколаївна краєм вуха чує, що син шукає собі житло в оренду. Про вагітну дружину та про те, що скоро буде дитина, ріелтору не говорить ні слова,  з дружиною з приводу варіантів не радиться. Він наче не планує  забирати її від тещі …

– Днями отримаю першу зарплату і з’їду, мамусю! – повідомив він недавно за сніданком. – Спасибі тобі, що дала притулок в скрутну хвилину.

А вдень, коли син був на роботі, дзвонили невістка зі свахою.

– Василь на контакт не йде, дзвінки скидає, повідомлення читає, але відповідати не хоче. Що він думає робити? – питає невістка.

– Досить вже дурницями займатись! – заявила сваха. – Скажіть йому. У них дитина скоро народиться! Нехай повертається до дружини!

Ніякої провини перед зятем теща не відчуває, навпаки – впевнена, що Василь знайшов роботу тільки завдяки їй. Не було б цього стусана по самолюбству – мабуть, дотепер би бігав по району та бабусям лампочки вкручував. А як посадили на макарони –  знайшов  роботу майже одразу!

Тільки ось висновки з ситуації чомусь Василь зробив абсолютно неправильні, вважає теща. Не розуміє, що макаронами без масла його годували для його ж блага …

А Тамара Миколаївна в даній ситуації на стороні сина. У важкий момент показали себе родичі не з кращого боку, а як тільки почули, що у Васі все налагодилося, вони тут як тут. Тільки з грошима, виходить, він їм і потрібен?

Як вчинити в такій ситуації – повертатися до дружини й «не займатись дурницями»? Тягти сім’ю і триматися за роботу зубами, тому що без зарплати ти не потрібен нікому?

Або повертатися нікуди, це не сім’я?