«Не спіши: вона кредит на квартиру візьме, тоді буде вигідніше розлучатись!»

Мої батьки померли в автокатастрофі коли я була ще завсім маленька. У два роки я опинилася в дитячому будинку. Родичів ніколи не бачила. Може, немає нікого. А може, мною ніхто не цікавився. Нікому не хотілось опікуватись чужою дитиною.

Не можу сказати, що в дитбудинку жилося щасливо. Ми потрібні тільки самі собі, особливо, коли в  доросле життя виходимо.

Прагнення вступити до інституту мені відбили відразу. Директор так і сказала, що ніхто тобі не допоможе, запити свої зменш. Довелося отримувати середньо-спеціальну освіту.

Рік провела на знімним квартирам, а потім і свою кімнатку в гуртожитку отримала  від держави отримала.

У перший місяць після переїзду в власну квартиру у мене з’явився Сергій. Ми зустрічалися, через пів року з’їхалися, а потім узаконили стосунки. Дітей у нас не було, хотілося спочатку зажити по-людськи. Свекруха це рішення підтримувала, хоча до мене завжди ставилася погано. Навіть на початку відносин забороняла Сергію зі мною бачитися, а потім здалася.

– Ти невідомо кого в сім’ю привів. Звідки ти знаєш, що у неї в роду не було алкашів?

Спілкуватися Олені Миколаївні зі мною довелося. В очі мені посміхалася.

Коли я оформила квартиру у власність, свекруха стала мені радити розміняти однокімнатну квартиру на двушку. Продати моє житло, взяти гроші в кредит і купити двокімнатну.

Мені ідея припала до душі, тим більше Сергій працював на приватну компанію, і розмір офіційної зарплати  дозволяв нам взяти кредит.

Одного разу з роботи додому я прийшоа раніше, двері ніхто на ключ не замкнув. Заходжу, прислузаюсь до голосів з кухні. Думала, чоловік додому привів іншу, злякалася. Виявилося, розмовляв він зі свекрухою.

– Розводить, звичайно. Там-то дівчинка з пристойної сім’ї. Тільки почекай трохи. Зараз вона квартиру нову купить, та поділите її навпіл після розлучення.

Сергій начебто намагався заперечувати. Але я чула в його голосі повну покірність.

Я ще трохи постояла за дверима, послухала, а потім вигнала обох за двері. Добре, що життя вчасно навчило мене ставити в пріоритет свої власні інтереси.