Не розумію, що я зробила не так у своєму житті, що опинилась в такому становищі

Вчора відзначала свій сорок четвертий день народження в повній самоті. Чи то через те, що нікуди не виходила, чи то через те, що це перший день народження, справляння в повній самоті … так неприємно на душі.

Половина близьких людей взагалі забули про мій день народження.

Дві третини життя позаду. Спекла кексів, зварила міцну каву. І поки жувала черговий кекс, стільки думок в голові промайнуло.

Кращі роки позаду.

Двадцять років тому проміняла міцні відносини з коханим чоловіком на “перспективну” роботу. Працювала немов кінь по 10-12 годин. Потім банкрутство. Я залишилася без грошей, без роботи, без будь-яких перспектив на нормальну сім’ю. Чоловік пішов від мене. Втім, по заслузі мені, вдома я майже не з’являлася.

Після сорока років чоловіки вже не так жваво роблять компліменти. Хоча … вже взагалі ніяких компліментів не роблять … взагалі нічого …

Дітей вже не народжу. Вік все ж …

Сиджу зараз вдома, проїдаю і так невеликі накопичення. Нічого не хочеться робити. Думала, перегляну Друзів, але навіть три серії не подолала.

Набагато простіше, коли я зайнята, працюю, поспішаю … Немає часу відірватися і подумати про себе і своє життя.