Не роби добра…

В мене є знайома, яка дуже любить собак. Одного разу вона йшла мимо жебрачки, навколо якої було багато собак і дуже їй стало цих собак шкода.

Вона вирішила, що якщо просто дасть гроші «господині» собак, то зовсім не факт, що вони підуть на покупку їм їжі. З цією думкою вона купила в найближчому кіоску якоїсь ковбаси або сосисок і зібралася їх погодувати.

Варто було їй простягнути руку з їжею в їхньому напрямку, як одна з собак, вирішивши, мабуть, що зазіхають на її «господиню» в цю саму руку і вчепилася! Прокусила руку досить здорово, так, що знайомій довелося звернутися в травмпункт. Там їй зробили перев’язку і веліли отримати довідку про те, що собака щеплена від сказу або оглянути в ветлікарні, що вона здорова, інакше доведеться робити уколи.

Моя знайома відправляється на пошуки тієї самої жебраки, жалісливі місцеві жителі допомагають їй її розшукати, тому що на колишньому місці її вже немає … Природно ніяких щеплень собаці зроблено не було, так що потрібно було везти її на огляд до ветлікарні. «Господиня» відмовляється за безкоштовно віддати свою улюбленицю на час походу до ветеринара, але за сотню дає згоду. Далі ловиться машина для транспортування собаки в лікарню (ще двісті гривень). Під час поїздки псина від нервів бруднить салон (скандал з водієм плюс ще п’ятсот гривень компенсації збитку).

У лікарні кажуть, що є два шляхи переконатися в тому, що собака здорова: спостереження за нею в умовах стаціонару (дня 3-4, сто п’ятдесят рублів в день за перебування в «собачої» готелі) або якась складна операція з розтином черепної коробки (знову ж гроші + собачку шкода …). Собака залишається в стаціонарі, через чотири дні жадана довідка на руках і урочисте повернення до «господині».

А можна ж було просто пожертвувати жебракові гривень 10-50 і відчувати задоволення від доброї справи …