Не можу зрозуміти маму і, мабуть, ніколи не зрозумію

Я опинилась в дуже складній ситуації, вихід з якої доведеться шукати самій. Вчора перед роботою мені на очі попала переписка чоловіка з іншою жінкою. Ввечері приїхав чоловік додому, поводиться як завжди. Я йому спокійно і чітко сказала, що зраду не пробачу і раз у нього є інша, то нехай залишається з нею.

Чоловік у відповідь лише довго сміявся.

Я йому розповіла, що вдень відпросилась з роботи й подала на розлучення, але він не повірив. Коли я почала збирати свої й дитячі речі, то занервував, відбирав сумки, забрав всі ключі від квартири, щоб ми не пішли.

Потім чоловік почав розповідати, що він пожартував, що придумав це все зі своїм братом. Навіть показував скріни їх листування. Я не дивилася на них, але він тикав мені їх в обличчя, помітила дати тільки липень і серпень був. Що фото жінки в його телефоні, це просто прикол.

Але для чого вони придумали з братом цей розіграш, чоловік не сказав. А я не знаю прикол це, або справді у нього є інша. Я не хочу миритись з таким ставленням до мене. Якщо мені не довіряють і намагаються влаштовувати різні перевірки, то це вже не сім’я, де люблять і підтримують одне одного. Після такого, я ніколи не зможу йому повністю довіряти.

Якось вийшли з дому і вирушили до матері. Мамі нічого не розповідала, сказала тільки що посварилися.

Вона нас напоїла чаєм, а коли дочка заснула, мама прийшла в нашу кімнату і сказала мені, що вона вже у віці, їй важко з нами буде ужитися, що потрібно зберігати сім’ю, хіба мало що мужики роблять, що потрібно думати про дитину в першу чергу, потім про себе, що чоловік мій – хороший батько.

Коли виходила з кімнати мама додала, що сьогодні переночуєте, а завтра додому, більше вона у себе нас не залишить.

Як же мені було прикро, сльози просто текли рікою. Якби дочка не спала – пішла в ту ж хвилину.

Все життя батько пив, гуляв, бив матір, ми з сестрою теж попадали йому під руку. Ми постійно просили маму розлучитися з ним, піти, поїхати, втекти від нього хоч кудись, але вона все це терпіла і ми разом з нею. Дитинство для нас з старшою сестрою назавжди залишилось найважчим періодом в житті.

Вранці дочка сказала, що піде додому після уроків, я всі речі забрала з собою на роботу від матері. Дуже прикро, що вона так поставилась до мене.

Чоловік дзвонить, пише, але я не відповідаю. Він приїхав перед початком робочого дня поговорити. Я постояла, послухала. Додому йти не хочу, перший раз в житті хочу, щоб робочий день тривав довше.

Пару хвилин тому дочка написала, що сьогодні приїде бабуся (свекруха) в гості. Цікаво: спробує помирити нас або сина додому забирати хоче?!

Втомилася від цього. Передзвонила ріелтору, щоб підшукав нам з дочкою квартиру. Буду розлучатись, але дочка і далі зможе вільно спілкуватись і з татом, і з моєю свекрухою. Не можу я пробачити експерименти над собою і не хочу.