– Не люблю невістку, а тому не продам свою квартиру і внуками шантажувати мене не вдасться
Ще з першого погляду, коли Андрій тільки привів до мами свою дівчину, Марія Максимівна не прийняла Катю. Дівчина тоді здалась майбутній свекрусі надто безтактною і нахабною, з яскравим, навіть вульгарним макіяжем і не охайно одягнена.
Марія Максимівна побачила, яким поглядом Катя оцінила її трикімнатну квартиру та її саму. Свою думку про Катю вона Андрієві сказала наступного дня і додала, що вибір за ним, а вона прийме його рішення. Після весілля їх відносини так і не налагодились.
Пройшло вже 5 років, а невістка і свекруха живуть як кішка з собакою.
– Вона з самого початку вважає, що зі мною можна взагалі не рахуватись! Я для неї порожнє місце – розповідає Марія Максимівна подрузі. – Все сприймає з агресією. Навіть просте і ввічливе питання, типу «як справи?» – втручання в життя їх сім’ї. Дзвоню – трубку не бере, і не передзвонює. Сама не дзвонить, мною не цікавиться. Зате на квартиру нашу рот відкрила! Тісно їм стало вчотирьох в однокімнатній, давайте, каже, продавати й розширюватися! Ага, уже розбіглася…
Катя дуже серйозно ображена на Марію Максимівну через квартиру. Зараз вони з Андрієм та двома їхніми дітьми-дошкільнятами туляться в крихітній однокімнатній, яку колись Марія Максимівна купила синові на старт.
– Добре хоч розуму вистачило оформити квартиру на себе, а не на сина! А то вони б про мене і не згадали зараз …- з сумом говорить Марія Максимівна.
Двокімнатні квартири в їхньому районі коштують зовсім ненабагато дорожче однокімнатних, як давно вже з’ясувала Катя. І точно не вдвічі дорожче. Доплатити потрібно зовсім небагато, потрібну суму Катя може взяти у своїх батьків. І жити в людських умовах, хоча б діти в одній кімнаті, а батьки в інший. А не як зараз. Друга кімната їх з чоловіком і двома дітьми просто б врятувала і вирішила багато проблем, але Марія Максимівна і чути не хоче про продаж своєї однушки.
Спочатку Андрій з дружиною підходили з цим питанням до неї ще два роки тому, коли в перспективі тільки замаячила друга дитина. Молоді тоді пропонували або мінятись квартирами, або продати їх квартиру. Марія Максимівна сказала, що на своє житло заробила сама, а в них і так ситуація краща, адже за оренду вони не платять, можуть і заробити на житло.
– Ну це ж ваші внуки! – заявила Катя. – Їх комфорт… Невже ви не хочете, щоб вони жили в людських умовах?
– Ну прямо свята простота! – зітхає Марія Максимівна, згадуючи цю розмову. – Не для себе вона старається, а тільки для моїх внуків, ось так от! Звичайно, я відмовила. Кажу, вистачить і того, що ви живете кілька років, за оренду не платите, будьте вдячні й за це.
– Ну тоді внуків ви не побачите, раз вам на них наплювати! – сказала Катя і гримнула дверима.
Марія Максимівна тільки усміхається. Вона анітрохи не засмутилася я від такої перспективи! Їй не так вже й хотілося бути безплатною нянькою! Діти у них проблемні, невиховані, неслухняні, абсолютно несамовиті! Сваха іноді бере старшого на день, потім тиждень в себе приходить, тому що це не дитина – ураган! А щоб їх двох взяти, про це й мови не йде …
– А ти не допомагаєш взагалі?
– Ну! Я туди взагалі не лізу, спостерігаю з боку! Невістка, звісно, незадоволена, їй хотілося б, щоб я там днювала і ночувала, допомагала з дітьми. Як же так можна, я ж бабуся, ха-ха-ха! Але у мене розмова коротка. Ледь що – одразу згадую їй ту нашу розмову. Ти, кажу, мені внуків і показувати не хотіла, згадай!
Невістка винна в тому, що бабуся не любить внуків? Або бабуся – моральний урод, так не можна. Квартира квартирою, не хочеш, можеш не давати, але при цьому можна ж і зберігати людські відносини з дітьми та внуками. Брати участь, підтримувати, допомагати хоча б добрим словом.
А вже вголос говорити про те, що рідні внуки не потрібні та не улюблені – це взагалі неправильно … Світ просто збожеволів.
А що думаєте Ви?