Не хотіла ризикувати кар’єрою, а тому здала шефа його дружині

Ця історія трапилася зі мною 7 років тому, коли я одразу після закінчення інституту, працювала секретаркою у великій столичній фірмі.

Мій шеф був дуже розумний і вимогливий, але і моя зарплата була дуже навіть непогана. Відносини у нас з шефом були дуже хороші – приятельські. Що попросить, то я і роблю (в розумних межах звичайно), а він мене завжди балував премією.

В мої обов’язки, крім паперової роботи, зустрічі клієнтів і допомоги керівнику ще і входили обов’язки по прибиранню кабінету шефа. Він дуже любив чистоту, мені навіть здається, що надто сильно. Після закінчення роботи мені необхідно було протерти пил, шафи, дверні ручки. І ще він це вимагав з ранку. Добре, що у нас підлогу мила баба Віра, а то я б це точно не витягла.

Якось шеф мені й каже: – Я дивлюся, ти зовсім зашиваєшся на роботі, приходиш на годину раніше, йдеш на годину пізніше. Віра на пенсію йде, а я б хотів підключити клінінгову компанію для прибирання офісу. Нам виділять 3 людини – 2 будуть приходити раз в тиждень, а одна буде постійно перебувати в офісі – протирати пил, поливати квіти та стежити за порядком. Вона як би у нас в штаті, а й поза штатом буде.

Настав понеділок і прийшла вона – Оля. Не технічка, а супермодель. У короткій спідниці, з суворою офісної зачіскою. Ну явно не співробітниця клінінгової компанії.

Перші два тижні пройшли нормально – вона перетерла пил у всіх шафах з архівами, взяла додому нарешті штори шефа і привела їх в порядок (у мене все руки не доходили). Коли вже все було видерте, вона стала відверто нудьгувати й шеф посадив її за другий стіл – перевіряти архівні документи. А вона то швидко збагнула і давай, за фактом виконувати мою роботу.

Я раніше на роботу як додому приходила, а зараз мені навіть і на роботу ходити не хотілося. Вся увага їй. Технічці з клінінгової контори. Один раз пішла на обід, приходжу, а вона за моїм комп’ютером сидить. Виявляється, шефу потрібно було терміново щось і він їй пароль дав. А потім … Я бачила як він її на сходовому майданчику обійняв.

Ну думаю – мужик дорослий, серйозний. Одружений і з дітьми. А тут повівся … Відразу він якось змінився і давай мене дорікати:

– Ось, чому ти довго на обід ходиш (завжди на 30 хвилин йшла).

– Ось чому Олі доводиться пошту бігати отримувати?

– Чому ти не стежиш за принтером? Добре, що Оля лампочку помітила, що чорнило скінчилися.

Я зрозуміла – вона його просто приворожила і він втратив голову. І скоро його сім’ї, як і моїй кар’єрі настане кінець. А він мужик  дуже хороший, але як і будь-якого мужика – його може занести.

Я була знайома з його дружиною – Ганною Валентинівною, мила жінка, мати 2-х дітей. А її батько – головний засновник нашої фірми і власник. Дуже мудра і розсудлива. Після того, як о 19 вечора шеф мені наказав терміново йти додому, а Олю залишив – я все зрозуміла. А ще я помітила, що у нього під столом шампанське стояло, хоча він не п’є. І поїхала не додому, а до його дружини.

Шеф живе в елітному будинку, просто не потрапити. А я квартиру навіть не знаю. А раптом він зараз з’явиться? Що я скажу? Подзвонила на робочий, він взяв трубку. Фоном музика і сміх Олі. Ясно. Значить час є.

Мені пощастило – Ганна Валентинівна вийшла до магазину. Я розповіла їй все, як є. Вона сказала відразу:

– Поїхали.

Я посадила її в машину. Привезла до офісу. Сама зачаїлася і чекаю. Через 15 хвилин виходить Оля трохи пошарпана, а потім виходить і шеф з Ганною Валентинівною.

Не знаю, що там у них було, але замість Олі з’явився цілком собі симпатичний хлопчина – спокійний і послужливий. Допомагає стежити за чистотою і порядком, а також ще й комп’ютери всьому офісу лагодить. А шеф наш більше на молоденьких ніколи не задивлявся і все у них добре.

Дотепер іноді мучуся питанням: «Чи правильно я тоді зробила?»