Навели порядок на дачі і всі родичі раптом про нас згадали…

Після смерті, батьки залишили мені дачу у спадок. Якщо чесно, то це була просто земельна ділянкка і  старий перекошений будинок, який не підлягав ремонту. Я зайнялась оформленням документів.

Всі родичі чоловіка в один голос вимагали продавати ділянку, мовляв вона далеко від міста і  нікому не потрібна  ну і на власній ділянці завжди роботи багато.  Ми слухати нікого не стали,  залишили спадщину  собі.

Ми з чоловіком живемо в достатку, дочка виросла вже. Вирішили збудувати хороший будинок власній на ділянці. Хотілося мати де просто відпочивати, або переїхати назовсім, а дочці віддати квартиру в місті.

Чотири роки ми займалися будівництвом, вклали багато сил і грошей. У нас вийшов затишний будинок з чотирьох кімнат, великий двір і баня. У дворі вирішили не садити нічого. Залишили одну єдину теплицю, а інший простір засіяли газоном. Плюс від батьків залишилися плодові дерева.

За весь час будівельних робіт допомоги ми дочекалися тільки від дочки. Брат чоловіка завжди придумував відмовки, щоб не допомагати. Свекруха і чути нічого не хотіла про це. Але ми не  ображалися, адже самі взялися за дачу і ніхто не повинен нам нічого робити.

Після урочистого завершення ремонтних робіт вся рідня на новосілля зібралася. Попарилися в бані, шашликів насмажили, та так і залишилися до кінця вихідних.

З того часу це в традицію ввійшло: як тільки кінець тижня, всі родичі у нас. Мене, чесно кажучи, це стало діставати.

Потім на роботі видалися незаплановані вихідні. Свекруха теж приїхала слідом за мною. Всі вихідні пройшли в конфліктах. Вона постійно бралася за перестановки, за будь-які справи, які я вирішила не робити. Одного разу я раптово виявила перекопаний газон – місце під буряк, який я садити не збиралася. Довелося зателефонувати чоловікові і попросити поговорити зі своєю  мамою.

Тут знову брат чоловіка просив на вихідних приїхати в баню – я всім відмовила. А через пару днів мені довелося на роботу поїхати.

Не минуло й місяця, знову рідня дзвонить. Думала, знову воювати доведеться, але ні, дізналися як наші справи і все.

Увечері з чоловіком вирішили з’їздити на дачу. Приїжджаємо, а з бані дим валить. Сказати, що ми здивувалися, нічого не сказати. Виявилося, в нашому будинку родичі вирішили відзначити день народження племінниці. Коли ми їх перестали пускати на дачу, вони зняли дублікат з наших ключів. А в цей день телефонували, щоб перевірити  на дачі ми чи в місті. Чоловік розлютився, вигнав усіх. Відносини з ріднею зіпсувались остаточно.

Через три тижні ми перебралися жити на дачу назовсім. Я звільнилася з роботи, а чоловік тепер працює з дому.

Зараз наша дочка вже з онуками приїжджає. З родичами чоловіка відносини такими і залишилися.