Народила за порадою лікаря і покинула дитину

Часто людська безвідповідальність просто вражає своїми маштабами. Багато чого люди говорять і роблять не думаючи про наслідки.

Під час чергового планового огляду, Марта дізналася про свій ендометріоз. Їй було тридцять два роки, успішна, забезпечена, красива жінка. Єдиним варіантом його вилікувати лікар назвала вагітність і народження дитини.

Марта лягла в лікарню заздалегідь, приблизно за два тижні до пологів. Вона справила дуже хороше враження на персонал. З обмінної картою все було в порядку, спостерігалася вона під час вагітності в приватній клініці, та й народжувати поїхала в приватну лікарню.

Сама народжувати вона дуже не хотіла – боялась болю і просила кесарів. Але показань до нього не було, тому Марта народжувала сама. Почалися перейми пізно ввечері, а до ранку  на світ з’явилася чарівна крихітка – абсолютно здорова дівчинка, дуже схожа на свою маму.

На дитину Марта навіть не глянула, попросила нас забрати дівчинку до дитячого відділення. Абсолютно ніякого інтересу до дитини вона не проявляла. Не поцікавилась ні здоров’ям ні навіть статтю дитини. Ми здивовано переглянулися, але сперечатися не стали – може, така реакція на стрес.

Але на наступний ранок стало зрозуміло, що це не стрес, а заздалегідь сплановане і усвідомлене рішення. Марта завагітніла і народила дитину виключно для того, щоб позбутися від ендометріозу. Забирати дочку вона зовсім не планувала, не вагаючись, написала відмовну від дитини. Тільки виписуючись, залишила номер телефону зі словами:

“Це її батько. Правда, він не знає, що я була вагітною, зустрічалися ми недовго, а завагітнівши, я одразу припинила спілкування. Можливо вона йому потрібна буде, але я сумніваюся.”

Відверто кажучи, номер ми набирали тремтячими руками. Уявіть, як це – пояснити людині, що у нього, виявляється, є дочка. Тільки ось дочку цю залишили одразу після народження. Ми очікували, що він просто кине трубку – як, втім, і сталося.

Тільки вже через годину чоловік з’явився на порозі нашої клініки. Звичайний кухар з недорогого кафе. Він не замислюючись сказав, що дочку забере додому. Попереду була процедура встановлення батьківства – але, на щастя, Марта погодилася допомогти, тому упоралися за один день. Ми розплакалися, дивлячись на те, як дбайливо батько взяв на руки свою дочку.