Нарешті я щаслива: свекруха тепер живе зі своєю свекрухою

Перші роки заміжжя я згадую з жахом. Свекруха жила в сусідньому під’їзді і регулярно приходила до нас з інспекціями. Певний час у неї навіть ключ свій був. Хвала небесам, чоловік потім якимось чином зміг його забрати.  Без ключа вона просто сідала на лавочці біля під’їзду і чекала, поки хтось із нас повернеться з роботи, щоб зайти в квартиру.

Я неправильно мила підлогу, не так готувала, не перекривали всім доступ до ванни і унітазу на добу під час їх миття і так далі. Так я прожила 8 років, але потім сталося диво.

Свекруха знайшла собі нового чоловіка і поїхала з ним в інше місто майже за 200 км від нашого.
Вона продала свою квартиру і вклалася в бізнес чоловіка, який прогорів через рік. Засмучена свекруха повернулася і почала жити вже з нами, оскільки свого житла у неї не було.

Свекруха заливала горе з подружками, а я з чоловіком по черзі сиділи з її сином від невдалого бізнесмена.

При цьому, їй вистачало нахабства вичитувати мене за безлад, вчити складати речі та багато чого іншого. Мій чоловік, спасибі йому величезне, терпів деякий час, а потім подзвонив своїй бабусі і запропонував їй допомогу у вигляді мами, а заодно і спільне проживання.

Загалом, свекруха переїхала до своєї свекрухи. Тепер вона так само, як і я вислуховує, як правильно мити ванну і о котрій годині потрібно вставати. Вона навіть дзвонить мені, щоб поскаржитися яка свекруха тиранша.

Для мене ці дзвінки немов приємна класична музика. З останнього, що мені дуже сподобалося, бабуся вдарила свекруху по дупі віником, за те що та одного разу покликала в гості чергового залицяльника.