Намагаюся відкрити сестрі очі на її чоловіка, а та не вірить. Каже, що я із заздрощів усе придумала.

Намагаюся сестрі відкрити очі, що в неї чоловік гуляє направо й наліво, а він відмовляється вірити. Уже все місто, мені здається, знає, а вона впирається, каже, що я все вигадала, тільки б їй щастя розбити. Зрозуміло, розбити сестрі щастя я вирішила із заздрощів – я ж у розлученні, тому й сестру розвести хочу.

Я й справді вже чотири роки в розлученні. Розходилися ми з колишнім чоловіком рівно з тієї ж причини – гулякою виявився. Тільки є між нашими з сестрою ситуаціями суттєва різниця: мені ніхто не намагався відкрити очі й попередити.

Заміж я вискочила одразу після завершення університету, вважаючи, що змогла знайти собі кохання всього життя. Колишній чоловік був ставним, красивим, душею будь-якої компанії. Жінки до нього липли, тому я із заміжжям не тягнула, щоб не повели. Наївна була, думала, що штамп від чогось убереже.

Два роки мені чоловічок нарощував роги, а я навіть і не знала про це. Сам він шифрувався крутіше за іншого розвідника, а оточуючі, які все прекрасно знали і бачили, з якоїсь причини вирішили дружно мовчати. Можливо, хтось навіть отримував моральне задоволення від ситуації, що склалася.

За два роки колишній чоловік розслабився, втратив пильність, тому я спіймала його на «місці злочину». Усе як у кіно – повертається дружина додому, а там картина маслом по батону: він, вона та подружнє ложе.

Звісно, я одразу подала на розлучення, бо після того, як я дізналася, що чоловік у мене вірність не зберігав жодного дня, жити з ним далі я не збиралася. А людей тільки тут прорвало на відвертість, мені навалювали дедалі більше й більше фактів, які свідчать про гріхопадіння мого чоловіка з часів весілля.

Тоді в моїй голові була тільки одна думка – а чому всі ці чуйні люди, які розповідають мені про зради, мовчали раніше? Подобалося дивитися, як я виставляю себе посміховиськом?

Сестрі тоді було двадцять років, вона навчалася в іншому місті, всієї цієї історії особисто не бачила, а я потім у подробиці не вдавалася вже, бо неприємна тема. Знала вона все в загальних рисах, ну й добре.

Торік сестра вийшла заміж, їй було двадцять п’ять років. На свого чоловіка вона дивиться закоханими очима, в яких у такі моменти пропадає навіть відблиск інтелекту. Дуже знайомі симптоми, я така ж була.

Я в життя сестри особливо не лізу. По-перше, там і без мене є, кому роздавати мудрі поради, по-друге, ми з сестрою якось ніколи найкращими подружками не були, хоча різниця в нас усього п’ять років. Але про те, що я дізналася, мовчати я не могла і не хотіла.

Місто у нас велике, але далеко не мільйонник, тож майже всі через п’яті руки знайомі. Ось саме через такі п’яті руки я і з’ясувала, що чоловік сестри їй зраджує. Сама не випитувала, спеціально не шукала, але зійшлися зірки на небі, як то кажуть.

Звісно, я не побігла до сестри з доповіддю. Усе-таки люди язиком чого тільки не молотять, треба спочатку якось перевірити інформацію. Чесно, я хотіла помилитися, але мої побоювання підтвердилися. Зять такий самий ходок, як і мій колишній чоловік. Це незаперечний факт.

Я пам’ятаю досі свої відчуття від усвідомлення, що чоловік мені зраджував, а про це ще й усе місто було в курсі. Почуття дуже бридке. Тому переді мною не стояло питання розповідати чи не розповідати сестрі про походи її законного чоловіка наліво.

Звісно, я не очікувала, що вона одразу ж мені у всьому повірить, але сестра взагалі повелася дуже дивно. Після того, як я їй усе розповіла, сестра почала кричати на мене, що я навіть не могла нічого кращого придумати, щоб посварити її з чоловіком.

– А я знала, що ти нашу сім’ю в спокої не залишиш. Свій шлюб не зберегла, тепер вирішила і мій зруйнувати, щоб не так прикро було, – кричала сестра, розмахуючи руками.

Подальші крики зводилися до того, що вона ще на весіллі помітила, як я недобро дивлюся на них, як я заздрю їхньому сімейному щастю. Тому сестра й не здивувалася, що я вирішила вчинити так підло, щоб зруйнувати їхній шлюб, перетворивши її на таку саму розлучену, як і сама.

У мене навіть не знайшлося якихось адекватних аргументів, настільки безглуздими були її звинувачення. До такого я просто не була готова. Зрозуміло, що я не очікувала, що вона з перших же слів перейметься, але так пересмикнути ситуацію…

Я порадила сестрі не говорити гарячку і спробувати самій уважніше постежити за своїм чоловіком. Тоді вона зможе не на мої слова покладатися, а на власні спостереження. Але вона заявила, що не буде підозрами псувати свій шлюб, і що чоловікові вона довіряє.

Не знаю, як відкрити їй очі на те, що відбувається. Вона вважає, що я просто заздрю її сімейному щастю, тому й брешу. Але останнім часом я думаю, а чи варто взагалі відкривати очі? Може, це її усвідомлений вибір – не знати, не помічати.