Наймудріший рядок з Біблії, який застерігає людей від небезпеки та помилок

У модному телевізійному серіалі було показано наступний епізод: чоловіка підвищили у званні на підставі блискучого виконаного завдання, він зайняв високу посаду у міській прокуратурі. Влаштували банкет, колеги вітали його з успіхом, із колосальним досягненням у його молоді роки.

І лише одна навчена досвідом жінка сказала з усмішкою: “Високо злетів. Падати боляче буде”.

У Стародавньому Римі існувала традиція: полководець повертався з поля битви і здійснював тріумфальну ходу перед захопленим натовпом. На кілька кроків позаду нього йшла людина, яка шепотіла:

“Memento mori” – “Пам’ятай про смерть”.

Сьогодні ти виграв бій, але втихомирь свій запал, завтра ти можеш його програти.

Ці слова вимовлялися не для того, щоб залякати хороброго чоловіка. Навпаки, вони наставляли його на правдивий шлях.

Смерть не робить життя безглуздим, але вона робить його цілеспрямованим і усвідомленим.
Все своє життя людина витрачає на те, щоб налаштувати життя, як фальшивий рояль. Щоб слухати лише чисті звуки, щоб оточували лише приємні люди.

Усімами силами розуму намагається забезпечити собі ситість та безпеку. Вчиться, працює, намагається бути дипломатичною особистістю, щоб не зруйнувати те добре, що створено. Зміцнює свої позиції, статус.

І ось, він уже не студент із дірявими черевиками, а солідний чоловік, із дружиною, дітьми та бізнесом. Він – переможець! Йому нічого не страшно.

У Біблії сказано: «Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!».

У нашому житті немає нічого постійного, постійні лише зміни. Людина прагне стабільності, а Всесвіт прагне хаосу, одного лише йому зрозумілим мотивам і подій. Відбирає у нас все те, що ми по праву вважали своїм, перевертає картинку перед очима з ніг на голову.

Іноді стабільність – це уявна ілюзія. Друзі – вороги. Кохання – лише його імітація. Все не те, що здається. Будьте готові до цього, якщо хочете міцно стояти на ногах, не втрачаючи рівноваги.

Жодна людина не знає ступеня своєї моральної стійкості, доки не піддасться випробуванню. Тисячі людей проживають життя, користуючись повагою лише тому, що ніколи не були поставлені на край прірви.

Біблійні слова стосуються не лише матеріального добробуту та кола друзів, вони так само стосуються сили нашої душі, наших помислів, цінностей та ідеалів.

Якось доля пошле нам випробування, захоче піддати нам перевірці на міцність:

Ми станемо віч-на-віч не тільки з усіма прихованими пороками своєї натури, але ще й з усією масою негативної енергії, накопиченої суспільством і нацією. Бо всі ми складова частина цих сукупностей, а те, що впливає на окремого індивідуума, позначається і на всьому колективі.

Доля зіткне нас з гордістю, марнославством, пожадливістю, жадібністю, спокусою.

Ми самі винесемо собі вирок: якщо пройдемо іспит – вважатимемо себе сильними та стійкими, не пройдемо – жалюгідними невдахами, які втратили все і не варті більше нічого. Саме так ми і судимо з боку про людей, і себе так само оцінюємо.

Біблія вчить: святих у нас немає. Ми лише люди зі своїми слабкостями. Але це не означає, що попиту з нас немає. Є попит, та ще який. Головне – не втрачати сили духу, боротися зі своїми слабкостями, тягнутися до світлого та доброго.

Людина, яка має духовну силу, легко може струсити з себе гніт неприємностей, відкинути лещата громадської думки, позбутися страху за завтрашній день. Вона мудра та спокійна.

Вона знає, що все, що має статися, обов’язково настане, як би ми не намагалися цього уникнути. А тому, чому не трапитись, ніколи не станеться, як би нам цього не хотілося.

Звичайно, трактування цього наймудрішого рядка з Біблії набагато ширше. Кожен із нас зрозуміє її на свій лад і озброїться цим знанням.