Найгірше, що може бути, це коли стосунки закінчуються і вам предʼявляють рахунок

Історії про чоловіків, які вимагають назад подарунки та гроші, всім відомі. Розлучився з жінкою, а потім рахунок: там і букет, і кафе, і дві коробки шоколадних цукерок “Пташиного молока”, і квиток у театр та інше. Смішно та сумно про таке читати.

Але чимало людей, які пред’являють рахунок, коли стосунки закінчено. І ви здивуєтеся, як скрупульозно вони вносили з цього приводу все, що для вас робили.

Пустили до себе на дачу у вихідні з дітьми. Заступилися за вас перед начальником п’ять років тому. Підтримували вас, коли ви із чоловіком розійшлися. Говорили слова співчуття. І до вас у лікарню в дев’яносто восьмому році прийшли до термосу супу та яблуками.

Ні, це справді було. Це чиста правда. Але виявляється, людина все це заносила в рахунок. Запам’ятовувала ретельно. І тепер цей рахунок надала вам. Найчастіше – публічно. Щоб усі знали, скільки на вас витратили та скільки для вас зробили. Все записано, будьте ласкаві.

А вам і сказати нема чого. Ви не записували. Не підраховували, скільки ця людина з’їла, скільки тепла споживала, скільки часу зайняла собою. Коли ви її пригощали, чим саме, коли ви за неї платили і скільки саме, ви якось не здогадалися порахувати і зберегти чеки. І тепер приголомшувати ними перед публікою, беручи участь у підрахунках.

Хлопчики грали на майданчику. І про щось засперечалися. І великий білобрисий хлопчик голосно вичитував маленькому руденькому хлопцеві. Мовляв, ти яке право маєш зі мною сперечатися та приймати сторону Міші?

Пам’ятаєш, минулого літа я купив тобі морозиво за пʼятдесять копійок? А віддав ти мені лише двадцять копійок. І потім ще десять. А ще взимку я давав тобі двічі свої ковзани. Двадцять копійок ти мені не віддав. А сперечаєшся. І ще користувався ковзанами. Ніякого ти права не маєш сперечатися, я тобі зробив багато добра.

І інші хлопчаки це слухали. Руденький був увесь червоний. А потім інший хлопчик сказав великому: “Ти просто якийсь Горбань із Нотргема!”. Він усе переплутав. Але я зрозуміла, що він хотів сказати. Усі зрозуміли.

Важко передбачити, як людина поведеться, коли відносини закінчаться або виникнуть тертя.

Одна тільки вірна ознака є: людина часто перераховує те добро, яке вона зробила іншим. І перераховує так, що інші виглядають не дуже. Розповідає про помилки інших, про їхню бідність, про їхні випробування, які вони хотіли б приховати, про хвороби. І згадує свої двадцять копійок.

Пройде час. І ви отримаєте рахунок. До якого буде все включено. А ваші витрати – виключені, звичайно. Та ви їх і не рахували. І не треба. Ми ж не Горбані з Нотр-даму, про яких говорив той хлопчик на майданчику.