Нахабна сусідка настільки мене розізлила, що я вирішила їй помститись

В нашому будинку живе дуже нестерпна сусідка. Якщо чесно, то вона просто невихована хамка, яка прагне підлаштувати під себе весь будинок. Їй всі вічно заважають: мешканці голосно по під’їзду ходять, діти бігають, дверима сильно гримають, сусід знизу грає на гітарі, собаки періодично гавкають та інше.

Зате їхні п’яні посиденьки з вереском на все горло, курінням в під’їзді о першій годині ночі, реготом і катанням на поруччях, нікому, на її думку, не заважають. Причому ця сусідка ніколи нікому зауважень не робила, вона взагалі ходила з «цегляним» обличчям і поглядом повним піклування і ніколи з сусідами навіть  не віталася.

Про всі свої  претензії мешканці будинку дізнавали не від неї особисто, а отримуючи повістку до дільничного. Вона тільки те й робила, що писала свої заяви на всіх і вся.

Собака  у мене раніше була, що і змусило її прийти до мене, хоча не ми одні тримали у квартирі чотириногих друзів. Але тоді я тільки-тільки повернулася з пологового будинку, де перебувала два тижні, а на цей час ми відправили свого собаку  погостювати до моєї мами, яка жила неподалік.

Того ранку ми тільки прокинулися, коли хтось шалено почав бити у двері, так, наче десь пожежа. Я анітрохи не здивувалася, коли зрозуміла, що примчала саме та сама сусідка. Почала пред’являти, що моя собака «замінувала» їй вхідні двері, що це свавілля, що вона буде скаржитися.

– Скаржся – сказала я і зачинила двері прямо перед її носом, тому як з дурнями не сперечаюся принципово.

Я просто наступного разу під час їх вечірньо-нічних п’яних посиденьок і співу в караоке, викликала до них наряд, який навіть на подив приїхав. Мене дуже важко «дістати», але у них вийшло.

Але взагалі, якщо не брати до уваги того, що я впевнена на 200%, що справи зробила не моя собака, то:

1) я не розумію, як таке навіть в голову може прийти, адже якби мій собака не добіг до вулиці, я б без питань прибрала за ним відразу, і ніхто б навіть цього і не побачив, адже це ж мій будинок, мій під’їзд по якому ходять мої діти, до того ж я за своїм собакою і на вулиці-то прибираю, не те що в під’їзді;

2) я чомусь ні краплі не здивувалася, що сталося, думаю при її манері спілкування з сусідами, «міну» їй під двері хтось підклав навмисно.

На щастя, минулого тижня вона від нас вже переїхала і тепер ми живемо спокійно. Не дай Боже нікому таких сусідів.