На виписці з пологового будинку жінка відразу зрозуміла – в конверті чужа дитина …
Нарешті настала та хвилююча мить, коли можна нарешті їхати додому. Щаслива Лариса взяла на руки дитину і ледь не зомліла. Красивий білосніжний конверт, великий бант, за дверима чекає вся родина, щасливий чаловік.
От тільки ось в конверті був чужа дитина… Їх вистачило одного погляду, щоб зрозуміти це і земля почала провалюватись під її ногами.
Лариса обережно поклала малюка на стіл і почала його роздягати. Медсестра роздратовано дивилася на неї. Зал для виписки один, а у відділенні своєї черги на виписку чекає ще кілька людей.
Жінка нічого не відповіла, тремтячими руками стягла з малюка памперс і здивовано подивилася на медсестру і сказала:
ЦЕ ХЛОПЧИК. ДЕ МОЯ ДОЧКА? НЕГАЙНО ПОВЕРНІТЬ МОЮ ДИТИНУ, АБО ЗАРАЗ ТУТ ВАМ ВСІМ МАЛО НЕ ПОКАЖЕТЬСЯ.
Роздратування медсестри як рукою зняло – вона побігла до відділення, а через пару хвилин вниз спустилася завідуюча з Ларисиною дочкою на руках. Вона почала вибачатися і пояснювати, що цей хлопчик теж готується до виписки. Точніше – до переведення в будинок малятка, оскільки його мама відмовилася від сина.
Лариса не стала скандалити, ніжно взяла доньку і пішла до чоловіка. Здавалося б, святковий день, але у молодої мами не виходив з голови той маленький хлопчик, якого відвезли в притулок. Увечері чоловік запитав у неї, що сталося – вона розплакалася і все йому розповіла.
А вже через три тижні вся велика рідня зібралася ще раз – з нагоди приїзду додому ще одного нового члена сім’ї – Марка, того самого хлопчика, якого ледь не віддали молодим батькам замість їх дочки. Вони подумали, порадилися з батьками, отримали одностайне схвалення – мовляв, де один, там і другий, впораємося. І ось тепер у їх дочки з’явився братик. Тільки ось коляску довелося купити іншу – для двійні.