На побаченні, як на допиті

Давно у мене не було серйозних відносин з дівчатами. Ні, ви не подумайте, я не страшний і не хворий якийсь, просто робота, бізнес, багато інших справ, весь час на самореалізацію йшло. З’явилось більше часу, вирішив піти в хороший бар і познайомитися там.

В один вечір познайомився відразу з декількома особами. Обидві молоді, привабливі, за їхніми розповідями – дуже перспективні моделі. Як тільки спілкування рушило далі пари келихів, посипалися запитання. А чим займаєшся? А де працюєш? А живеш один? А якої марки машина? Мало не рік авто і зарплату запитували (насправді не питали, але відчуття були не з приємних).

Вирішив я проконсультуватися з подругами й колегами по роботі, тому що того вечора залишив масу суперечливих емоцій.

Подруги та колеги розповіли, що теж дізнаються у потенційних залицяльників, ким ті працюють, яку освіту, тому що вважають, що це важливо. Адже чоловік без мети – звичайний ледар. Не хочуть бути з тими, хто не прагне покращувати якість свого життя. Гроші, на думку дівчат, потрібні не тільки на утримання (майбутніх) дітей, а й, наприклад, на відпустки в інших країнах. Але про зарплату не питають, головне, кажуть, щоб був перспективний. А від тих, хто хизується своїм фінансовим становищем – біжать.

А дами з того вечора знайомств обидві задавали майже одні й ті ж питання. Я наче на співбесіді на роль їх хлопця був. Причому так і не зрозумів – пройшов вдало або не дуже. Невже не залишилося адекватних дівчат, яких в першу чергу цікавить людина, а не його фінансове становище?