На мене хотіли написати скаргу в магазині, де я не працюю

У свій вихідний я прогулювалася по торговому центру і зайшла в один з жіночих магазинів. Бродила між полицями, дивилася одяг і тут мене хтось різко осмикує за плече.

– Піди та принеси мені на розмір більше! – кричить мені на вухо грубий жіночий голос.

– Вибачте, але я тут не працюю. – відповіла я.

– Що ти там бубниш? Негайно пішла і принесла мені інший розмір! Я що ще просити тебе повинна?

Це вже перейшло всі межі. Кинула їй услід «до побачення», відвернулася і вже хотіла піти як вона знову грубо на мене крикнула.

-Ти куди зібралася? Ви консультанти зовсім вже знахабніли! Повинні самі до покупців підбігати та нас обслуговувати, а вас не докличешся коли треба! Поклич мені головного!

Від такого нахабства я просто впала в ступор. Я від народження досить скромна людина і з незнайомцями  без особливих причин не люблю спілкуватися, а тут ще виправдовуватися перед нею стоять. Я навіть не знала що робити, піти вона мені не давала.

– Швидко поклич мені головного! Я все про тебе скажу і ніякої премії не отримаєш!

Тут до нас підбігла дівчина, працівниця магазину.

– Що тут відбувається? Ви чого кричите? – запитала вона.

– Вимагаю негайно оштрафувати або  краще звільнити цю дівчину за неналежне ставлення до покупців! – каже груба тітка і тикає в мене пальцем.

Дівчина була дуже здивована. У нас були однакові сірі футболки – ось вона мене і переплутала з робітницею магазину. Зрозумівши, що пояснювати їй щось безглуздо, вона сказала що оштрафує мене і вивела тітку з магазину.

Ось з такою неадекватністю мені довелося зіткнутися.