На машині їздить зять, а кредит платить теща…

Оля і Тарас познайомилися кілька років тому на весіллі своїх друзів. Цілком випадково вони опинилися за одним столом, а протягом вечора невгамовний ведучий кілька разів витягав їх на танцпол, змушуючи брати участь в конкурсах на межі пристойності.

Ольга кожен раз намагалася відмовитися, але новий знайомий стверджував, що своїми «примхами» вона зіпсує настрій всім гостям. Якщо належить веселитися – веселися, інакше, навіщо прийшла? І Оля покірно йшла за ним.

Спочатку хлопець їй не сподобався – надто гучний, занадто активний, дуже язикатий – палець в рот не клади. Але разом з тим він виявився вельми галантним, не забував доглядати за нею, підливав шампанського, подавав руку, підтримував бесіду. В кінці вечора Ольга, відчуваючи суперечливі почуття, все-таки дала Тарасові свій номер телефону.

Через кілька днів він зателефонував і запросив її в кіно. Оля погодилася і з цього дня вони почали зустрічатися. Оля закохалася дуже швидко. Вона буквально марила ним, він не виходив у неї з голови, вона настільки ним захопилася, що будь-яку його думку приймала, як свою. Ольга стала говорити такими ж фразами, перейняла навіть деякі жести.

Через пару місяців вони стали жити разом у  батьків Олі, оскільки свого житла у Тараса не було, а на знімання потрібно занадто багато грошей. До речі, виявилося, що Тарас був одружений, сходив в ЗАГС, коли йому ще 23-х років не виповнилося, але вже через рік розлучився і після цього серйозних відносин не заводив. Оля стала першою постійною дівчиною за останні 3 роки.

У батьків Олі була 4-кімнатна квартира, місця було предостатньо, тому жили вони мирно. Відразу вирішили, що будуть відкладати кожну копієчку на весілля, а потім на свою квартиру. Не минуло й року, як пара одружилася. Після РАГСу молоді почали збирати гроші на власне житло, але Тарас раптово вирішив, що йому потрібна машина. Мовляв, набридло на роботу на автобусі їздити,  плюс у всіх знайомих вже є колеса, а він як жебрак…

Накопичених на той момент грошей не вистачало, а чекати, він не хотів, тому умовив Олю взяти кредит. Оскільки Оля і раніше дивилася йому в рот, переконати її було легко. Далі перед ними постала інша проблема: банки відмовляли їм у грошових коштах. Річ у тому, що Оля працює неофіційно, Тарас теж не працевлаштований, хоч і працює 6 днів на тиждень – він зайнятий на виробництві композитних панелей для обшивки будівель.

Попри наявність в сім’ї пристойного доходу, підтвердити його довідками вони не можуть, тому вирішили звернутися за допомогою до матері Олі. Ну яка мама відмовиться допомогти дочці? Тим більше Ольга і Тарас  обіцяли вчасно видавати мамі гроші для погашення кредиту. Алла Миколаївна сходила в банк і оформила необхідні документи, благо вік і дохід їй це дозволяли.

Спочатку дочка видавала їй гроші без затримок, але потім стала допускати прострочення, і Аллі Миколаївні доводилося вкладати власні кошти. Оля кожен раз знаходила виправдання – затримали зарплату, купили спальний гарнітур у свою кімнату, придбали чоботи, сходили на день народження до подруги, витратилися, коротше, пізніше віддамо. Іноді дійсно віддавали.

Тарас тим часом безсоромно їздив на придбаному автомобілі. Ольга пішла вчитися на права, і мама знову була змушена платити за кредит своїми силами. Отримавши права, Оля НЕ отримала доступ до машини. Тарас постійно був зайнятий, а їздити одній він їй не дозволяв – по-перше, машина потрібна йому самому, по-друге, де гарантія, що Оля не вріжеться в перший же стовп, опинившись на дорозі.

І якщо до цього Алла Миколаївна мовчала, вважаючи, що допомагати дочці – це її обов’язок, то тепер жінка почала висловлювати невдоволення тим, що платить вона, а машиною користується тільки зять. Якби Алла Миколаївна не погодилася на цю авантюру, то зараз їй було б все одно, як молода сім’я користується ЗАГАЛЬНИМ майном. Але раз вона має безпосереднє відношення до автомобіля дітей, то їй здається, що вона має право диктувати свої умови.

Зараз ні Ольга, ні Алла Миколаївна машиною досі не користуються, Тарас їде на ній вранці та повертається тільки пізно ввечері. Навіть на вихідних у нього знаходиться купа причин, щоб не возити ні дружину, ні тещу куди б то не було – втомився, машина в ремонті, немає часу. Алла Миколаївна почала наполягати на тому, щоб Тарас подарував машину дружині, щоб хоча б на папері вона була власницею, і в разі розлучення у неї залишився автомобіль, а не тільки кредит на нього, за який до того ж доведеться розплачуватися самої Аллі Миколаївні, тому що поодинці дочка його не потягне.

Тарас навіть чути про це не хоче. Дорікає Ольгу в меркантильності, а її маму в небажанні допомогти власній дочці. Подумаєш, перебої з грошима, з ким не буває, скоро все налагодиться. Він, між іншим, ще й на квартиру відкладає! І на ремонт авто доводиться витрачатися! А то, що машину не дає – так це він про безпеку дружини піклується! Ось з’явиться у нього вільний час, він обов’язково разом з нею покатається. Ні, не завтра, не знаю, коли-небудь …

Оля розривається між мамою, чоловіком і своїми власними сумнівами. Лаятися стали частіше. Чим справа закінчиться – покаже час …