На день народження подарувала подрузі золотий лонцюжок, потративши всю зарплату
Ця історія сталася 6 років тому. З моєю найкращою подругою Настею ми дружимо досі, а 8 років тому ми тільки познайомилися.
Я пішла працювати в бухгалтерію місцевого м’ясокомбінату, а Настя працювала секретарем у фінансового директора. По роботі ми часто перетиналися і почали спілкуватися.
12 листопада в неї був день народження. Після роботи ми пішли в улюблений бар, щоб випити шампанського в честь свята, там, коли ми були подалі від заздрісних співробітниць, я подарувала їй тонкий, витончений золотий ланцюжок.
Настя була в захваті і одразу ж наділа його, в ньому вона поверталася додому в той вечір.
Приблизно через тиждень, не дивлячись на мої старання, вся бухгалтерія знала про це. На мене з усіх боків насідали, говорили, що я дура, раз такі дорогі подарунки дарую.
Хтось навіть сказав, що такі подарунки чоловіки жінкам припідносять. Мовляв, а я ж за що подарувала?
Кілька днів я терпіла, а потім сказала «За що, за що, за голубці!». Всі остовпіли, але потім стали розпитувати, що за голубці.
Я і розповіла, як підхопила я якось інфекцію і злягла в лікарню. Було дуже погано, постійно нудило, лікарняну їжу я не могла навіть до рота піднести.
Мені подзвонила Настя, я їй поскаржилася і сказала, що із задоволенням з’їла б голубців, як мені бабуся готувала. Того ж вечора Настя вже сиділа біля мого ліжка і годувала знесилену мене голубцями з ложки. Ось просто взяла, накрутила і привезла в лікарню, незважаючи на пересадки на автобусах, незважаючи на 20-градусний мороз.
Цілий тиждень вона готувала замовлені мною страви і возила їх в лікарню, вона мене виходила, можна сказати. Після цієї історії всі замовкли, і до кінця дня працювали дуже задумливо.
Напевно, кожна з них намагалася згадати, а чи була в їхньому житті така ж подруга з голубцями?