– Ми ж сім’я! Які ще вихідні для себе?! – обурюється чоловік, який регулярно відпочиває окремо

Сказала чоловікові, що хочу проводити один вихідний окремо від сімʼї та нарвалася на скандал. Чоловік відмовляється розуміти, як це я можу відпочивати окремо.

– Ми ж сім’я! Які ще вихідні для себе?! – обурився чоловік. І дуже щиро обурився, треба сказати.

Тільки у самого чоловіка такий вихідний є. У суботу з самого ранку він бере із собою сумку і змотується до мужиків у лазню, де проводить весь день.

У нього вихідні починаються відмінно. Чоловік висипається, потім снідає, уткнувшись у телефон, потім збирає все необхідне для лазні і йде на весь день.

Повертається він увечері, напарений, відпочив, ледве напідпитку. Вдома вже чисто, діти сплять, вечеря на плиті стоїть. Краса ж, чого б так не жити?

А ось у мене ранок суботи починається зовсім інакше. Мене о восьмій ранку будить молодша дитина, яка вже виспалася, і тепер їй треба снідати і дивитися мультики.

Причому будить саме мене, бо тато у нас у сім’ї – священна корова, яку чіпати забороняється, інакше він кричатиме.

Мені доводиться вставати, готувати сніданок, потім встає старша дитина, якій теж потрібний сніданок. Потім ці двоє починають битву за телевізор, бо одному чотири роки, другому вісім, мають різні інтереси.

А я під ці крики та постійні апеляції до мене випиваю чашку кави і починаю готувати квартиру до прибирання, стягуючи у ванну речі для прання.

Потім встає чоловік, його теж треба нагодувати сніданком. А коли всі вже нагодовані, я запускаю прання та починаю наводити лад на кухні.

В обід знову годувати дітей, а потім продовжувати прибирання, яке здається нескінченним, бо за мною слідом йдуть два малолітні бардачники, які сіють хаос і руйнування.

Малому треба поспати по обіді, але спробуй його вклади, коли старший брат дивиться телевізор. Скандали, крики, сльози. Якщо вдалося вкласти – свято, а не вдалося, то доведеться раніше йти гуляти.

На старшого малого залишати не ризикую, тому старший залишається гуляти, а я з молодшим тягнусь додому.

Треба придумати, чим його зайняти, щоб нарешті вже спокійно розвісити білизну, а потім далі приступити до прибирання, поки що хоча б один із бардачників на вулиці.

Ніби все прибрала, вже вечір, треба готувати вечерю, потім годувати дітей, потім мити посуд, потім купати дітей і починати укладати їх спати.

Коли діти заснуть, у мене фінальний ривок прибирання, бо з дітьми на руках все одно не все встигаю. І ось я забралася, задовбавшись, як кінь на ріллі, а тут додому приходить розслаблений чоловік. Він чудово провів час.

Поки я була в декреті, то й слова чоловікові не говорила щодо його суботньої лазні. Але тепер ми обидвоє працюємо, тільки він у вихідні відпочиває, а я кручуся, як білка в колесі, намагаючись все встигнути.

Нещодавно я зрозуміла, що перетворююся на істеричку, яку може вивести з себе будь-яка дрібниця. Кричу відразу, сльози підкочують, загалом, стан жахливий.

Вирішила, що у суботу вихідний у чоловіка, а в неділю – у мене. Це буде логічно та правильно. Прибирання чоловікові робити вже не треба, просто сидіти з дітьми, причому не з немовлятами.

Але чоловік мою пропозицію не оцінив. Обурився, що я посміла захотіти собі якийсь окремий вихідний. Як же так? Ми ж сім’я, маємо бути разом.

Нагадала йому, що сам він у суботу проводить час так, як йому хочеться. Чоловік відразу заявив, що це інше, він просто не хоче плутатися у мене під ногами, коли я прибираю.

Дякую за турботу, любий. Але краще б він плутався у мене під ногами, я б вже знайшла, чим його зайняти. Запропонувала наступної суботи нікуди не ходити, але чоловік сказав, що не може.

У них уже традиція у компанії склалася, не хочеться її порушувати та інші бла-бла-бла. Що й потрібно було довести. Чоловік просто хоче нормально відпочити, і я його розумію.

А ось він мене розуміти відмовляється, але я вже дійшла до ручки. Сказала, що або ми розлучаємося, і тоді я через суд примушу його забирати дітей на всі вихідні, або він відпускає мене в неділю.

Почула, що я шантажистка, таке взагалі не можна говорити, та інше марення. Але чоловік налаштований вже конструктивніше, тому наступної неділі я нарешті зможу відпочити від улюбленої сімʼї. Це теж іноді дуже потрібно.