Ми помітили брудного голодного хлопчика, який хотів вкрасти у нас їжу

Мені і моїй подрузі в той час було по 26 років. Вона тоді розійшлася зі своїм хлопцем, а мій – відправився у відрядження. Так що я прийшла підтримати подругу, поки її депресія не стала критичною через відсутність сім’ї, дітей, майбутнього…

Коли я її побачила, то відразу зрозуміла, що нам краще вибратися з дому. Ми купили по пляшці пива і гамбургеру кожній, а потім сіли на лавку в парку, і стали розмовляти.

І ось ні з того ні з сього вона стала сильно і голосно плакати зі словами: «я нікому не потрібна в цьому житті, і взагалі навіщо мені жити». Я стала її обіймати і плакати разом з нею. Потім витерла сльози, подивилася прямо, а перед нами стоїть хлопець років шести, який намагається вкрасти наш гамбургер. Я різко закричала: «стій, злодію! Ану не чіпай нашу їжу!» Він швидко побіг в кущі і хотів там сховатися, але я майже відразу його наздогнала і вхопила за одяг.

Я так сильно розізлилася, адже вона і так сидить, плаче, так тут ще й гамбургер у неї намагаються вкрасти. Повертаю його обличчям до себе і кажу: «відведи мене до своїх батьків додому, я їм все про тебе зараз розповім».

Подруга стала витирати сльози і намагалася мене заспокоїти, а я ніяк не могла прийти в себе. Хлопець опустив голову і збирався піти тихенько. А я не відпускаю його,  так і веду далі, притримуючи рукою за край одягу. І вже за нами на невеликій відстані йде моя подруга Іра. Ми повернули за будинок і хлопець каже: «ось ми і прийшли» Ми з подругою ахнули в один голос.

Він показував на підвал під якимось житловим будинком. А звідти на нас стала дивитися маленька брудна дівчинка  3 років. І ось, коли дівчинка побачила хлопця з нами, стала тягнути до нього руки і звати його: «Сяся, мій Сяся тут!»

У мене відібрало мову, і я відпустила хлопця. В цей час він виривається і дає своїй сестричці гамбургер, який моя подруга вже надкусила. Крихітна дитина стала швидко їсти його, сильно стискаючи обома руками.

Коли ми прийшли в себе, то дізналися, що хлопчика звуть Саша. Він вже кілька тижнів живе тут зі своєю сестрою Олею. Мама наркоманка закрила будинок і кудись пішла, а батько сів за ґрати. Діти стали проситися пожити до сусідів, поки мати не повернеться, але ті були сильними любителями випити, так що їм зовсім не сподобалася ідея жити з дітьми під одним дахом, та ще й годувати їх. А ті, хто багатші, і на поріг не пускають таких брудних дітей. Так що їм довелося шукати собі якесь житло. А їжу і зовсім красти або збирати на смітті. І все що він знаходив, то що краще приносив сестрі, а гірше брав собі.

Мені стало соромно за свою поведінку, і я не знала, як їм допомогти. А моя подруга відразу стала з ними сюсюкати, і запросила пожити у неї. Ми досить довго шукали маму цих двох і коли знайшли, вона з нас вимагала досить велику суму тільки за те, щоб написати відмову від них.

І ось так у моєї подруги Іри з’явилося відразу двоє дітей. А через рік вона і зовсім вийшла заміж і тоді  у дітей з’явився ще й тато. А трохи пізніше ще й молодший братик Іван.

Тепер вони вже  дорослі: дівчинка вчиться на дизайнера на останньому курсі, а хлопець пішов по стопах свого батька і ставв військовим. Тепер моя подруга найщасливіша мама у всьому світі. І у неї все добре!