Ми ніяк не могли зрозуміти, навіщо їй такий екземпляр…

Раніше зі мною на роботі працювала дівчина Аня.  Вона була неймовірно балакучою і завжди любила розповідати про себе. Уже через тиждень після працевлаштування, наш колектив дав знав про неї практично все. Базікати вона могла про що завгодно і з ким завгодно.

Улюбленою темою були плітки та розповіді про цивільного чоловіка. Дуже скоро ми дізналися найдрібніші подробиці їхнього спільного життя і частенько дивувалися, навіщо їй здався даний екземпляр.

Василь був на 22 роки старший за Аню. Вона зустріла його на якомусь святі, коли їй було 20. Закохалася відразу ж, а він тоді навіть імені її не запам’ятав, бо прийшов на вечірку вже добряче напідпитку. Наступного дня у спільних друзів вона вивідала його адресу і вирушила його шукати.

Кілька днів чатувала мужика біля під’їзду, а коли він з’явився на горизонті, без сумнівів підійшла і покликала на побачення. Ось така смілива дівчина! Вася оторопів, але чинити опір не став – мабуть, молода, симпатична, смутно знайома Аня здалася йому досить цікавою. Перший місяць ініціатива виходила тільки від Ані, а Вася просто дозволяв себе любити. Аня влаштовувала йому романтичні побачення, запрошувала в кафе, водила в кіно і платила за все сама. Вася ж віджартовувався – «хто кличе – той і платить».

Аня, засліплена любов’ю, цього не помічала зовсім. Через короткий час вона запропонувала коханому з’їхатися. Вася подумав – і погодився. Аня заїхала до нього у квартиру і завзято взялася наводити там порядок – винесла на смітник гори сміття, перепрала штори та постільну білизну, намила вікна,  відчистила  кухню і санвузол. Квартирка заблищала, але Василь цього ніби не помічав – продовжував розкидати речі, брудний посуд навіть в раковину не міг прибрати, забував, де попало чашки із залишками чаю, від яких залишалися коричневі кола. З прибиранням не допомагав, до плити не підходив, поламаний кран довелося лагодити викликаному сантехніку, лампочки Аня вкручувала сама.

На роботу Вася ходив справно, але грошей дівчина практично не бачила. Василь вважав, що у «баб руки діряві», і всі гроші у них витікають крізь пальці, тому видавав Ані певну суму на їжу, а інше витрачав на себе або складав в заначку. Всі витрати Аня записувала в спеціальний зошит, підкріплюючи записи чеками, а Вася періодично влаштовував їй розбір польотів за нераціонально витрачені гроші.

Подарунки він їй дарував рідко, виключно корисні (каструля, нова швабра, набір для душа) і виключно з приводу. І жодного разу вона не отримала нічого дійсно бажаного або просто для душі. Хоча ні, одного разу Вася приніс кофту, куплену на найближчому ринку, недбало кинув її Ані та поблажливо сказав: «На, одягнися, а то сама якесь Г … купуєш!» Аня тоді так раділа, хоч і нарікала, що колір у подарунка якраз-таки Г …

Вася вимагав кожен день свіжу їжу, правда обов’язковою умовою було різноманітність, повторення страв хоча б раз за 4 дні каралося образами та демонстративним мовчанням. А ще Вася міг сісти за накритий стіл, окинути його поглядом, потім встати та піти. На всі питання Ані він в такі моменти відповідав: «Подумай сама, що ти зробила не так!»

Причиною могла стати недостатня кількість хліба, забутий майонез або занадто жирний вигляд смаженої картоплі. Вася часто пив пиво з друзями, а раз на місяць вони зависали в сауні – точно без дівчат, але з величезною кількістю спиртного. Вася часто бурчав, робив Ані зауваження, прикриваючись тим, що вона ще дуже молода і не знає життя.

Нам же здавалося, що мужик просто знайшов собі безкоштовну прислугу і тепер дресирує її під себе. Потім, молодого ще, в принципі, мужика розбив інсульт і Аня пів року доглядала його, годувала з ложки. Вона стала виглядати виснаженою, старшою за свої роки, очі у неї постійно були червоні від недосипу або сліз.

Вася відновився після хвороби та взявся за старе, зовсім не помінявши свого ставлення до Ані. Ті ж причіпки та зауваження, ті ж спроби маніпулювати за допомогою почуття провини. Почастішали посиденьки в бані за чаркою горілки. Аня намагалася протестувати, посилаючись на заборони лікарів і його слабке здоров’я, але він не слухав – тільки злився і лаявся, що вона ховає його заживо, перебільшує небезпеку тощо.

Аня раптом зрозуміла, що любов пройшла … Що на милування нема силування, що потрібно думати й про себе, а не тільки про бажання чоловіка, який її зовсім не цінує та принижує.  Коли вона пішла, Вася схаменувся, що втратив безкоштовну прислугу та доглядальницю, місяць бігав за нею та умовляв повернутися, але Аня була непохитна… Вона поміняла роботу, переїхала в інший район міста, щоб він не знав, де її шукати.

А ось вчора я її зустріла в магазині – сяє, посміхається, говорить зустріла хорошу людину, ровесника, до речі, планують весілля і дітей … І я дуже за неї рада. А про Васю я тактовно не стала питати, щоб не ворушити минуле.