Моїй дружині вже сорок, а вона досі все приховує від батьків і мене змушує підігравати

Ще коли ми з дружиною тільки почали зустрічатися, я помітив, що в неї якийсь нездоровий, надто тісний зв’язок із батьками. Особливо із мамою. Люді було тоді вже майже тридцять років, а вони досі щодня зідзвонювалися з мамою і розмовляли по три години.

Тоді я все це намагався пояснити, що у кожного свої стосунки з батьками. Я ось з моїми розмовляв раз на тиждень-два, але міг щодня писати повідомлення до нашого спільного сімейного чату.

А ось у Люди від матері була якась зaлeжність. Наприклад, коли ми готувалися до весілля, вона й кроку не робила без її поради.

Ми затвердили ресторан тільки після того, як теща схвалила його. І сукню моя майбутня дружина ходила вибирати зі своєю мамою, а не з подружками, як усі звичайні дівчата. Навіть список гостей затверджувала теща!

Я вирішив, що Люда просто не звикла до самостійності. Крім того, підготовка до весілля і так дуже хвилююча подія і хочеться, щоб з тобою розділила відповідальність якась більш доросла і досвідчена людина. І я сам тоді періодично про щось радився із татом.

Тільки ось потім у нас з Людою почалося сімейне життя, в якому безпосередньо стали брати участь її батьки. Тоді я зрозумів, що й дружині це вже не дуже подобається. Тільки замість того, щоб відстоювати свої кордони і відкрито поговорити з ними і попросити не лізти, вона стала просто все від них приховувати. І мене в це втягнула.

На перший погляд здається, що це все нісенітниця, але насправді дуже складно постійно про щось брехати і тримати це в голові. Наприклад, якось дружина пофарбувала собі волосся та зробила нову зачіску. І теща, коли була у нас у гостях, це помітила.

– Ой, Людочка, а скільки це тобі обійшлося? – Запитала вона.

– Так близько двох тисяч, мамо, – відповіла дружина.

Я завмер. Тому що сам особисто платив за цю “красу” і знав, що суму було занижено вчетверо.

– Ой, треба ж, як дорого, – зітхнула теща.

Коли вона пішла, я запитав дружину, що це було.

– Ти ж бачив, як вона відреагувала, – зітхнула дружина. – А якби я реальну суму назвала, вона б мені це до кінця життя пригадувала.

– З чого б це? – здивувався я. – Ми з тобою дорослі люди, самі ці гроші заробляємо та самі вирішуємо, на що їх витрачати.

– Ти просто не знаєш мою маму, – відповіла Люда. – З нею простіше саме так. Тому, будь ласка, не видавай мене.

І я почав помічати, що вона так робить регулярно. Занижує вартість своєї косметики, нашого відпочинку, продуктів, які ми купуємо. Але найбільше я обурився, коли у нас народилися діти.

– Не кажи батькам, що Діана ходить до логопеда, – якось попросила мене дружина.

– Це ще чому? – здивувався я.

– Тому що мама обов’язково скаже, що я погана мати і не змогла за час декрету нормально навчити дочку розмовляти, – відповіла дружина. – І дорікатиме, що через мене тепер треба витрачати зайві гроші і мучити дитину.

Я взагалі не зрозумів, у чому тут логіка, але оскільки такі дива помічав у тещі, вирішив не вплутуватися.

Потім виявилось, що не можна говорити, що Артем у нас ходить на танці. Тому що це не мужньо, і теща з тестем почнуть наполягати, щоб ми віддали онука на боротьбу чи бокс. При тому, що ці види спорту Артема не цікавлять, а танці у нього виходять чудово.

Іноді мене просто підпирає через край. Я втомлююся від цієї брехні і вдавання. І бісить, що моя дружина у її солідному віці продовжує цим займатися. Так і хочеться іноді взяти і все розповісти тещі та тестю і попросити дати нам спокій. Але я знаю, що дружина мені такого не пробачить.