Моє весілля зіпсували мої подруги… Щиро їм вдячна

З Олегом ми зустрічалися близько чотирьох років. Наші відносини зайшли в глухий кут:  потрібно було або розходитися, або одружитися. Я заміж особливо не поспішала, але й продовжувати варитися в одному і тому ж котлі  мені вже добряче набридло. А сім’я – це вже певна стабільність і шанс на світле майбутнє.

Трохи згодом Олег все-таки дозрів і зробив мені пропозицію. Я була на сьомому небі від щастя і вже подумки приміряла білу сукню. Однак один нюанс мене дуже засмучував. У мене було три кращих подруги. Дружили ми досить давно, багато всього пережили разом і прекрасно ладнали між собою. Але Олег моїх подруг терпіти не міг і вважав пропащими жінками.

– Ось чому твоя Наталя досі заміж не вийшла? Все хизується в дівках! Вона думає, що до неї принц на іномарці приїде ?! А Світлана? Живе сама з дитиною. Від кого та дитина? Як їй не соромно ростити дитину одиначкою? Ну а Валя? Два рази була заміжньою і два рази розлучилася! Напевно, причина не в чоловіках, а власне в Валі. – постійно повторював Олег.

Я на всі його закиди  скромно відмовчувалася і не збиралася обговорювати особисте життя своїх подруг з якимись третіми особами. Навіть, якщо цяі третя особя повинна була скоро стати моїм законним чоловіком.

– Я не хочу запрошувати цих твоїх подружок на наше весілля! Запроси краще однокурсниць – ті хоч від усього серця позаздрять нашому щастю! – різко сказав Олег і дав зрозуміти, що його слова не обговорюються.

– Як ти можеш? Це мої найближчі люди! Не можна так! – відрізала я і пішла з дому.

Сьогодні була п’ятниця, а по п’ятницях ми завжди влаштовували посиденьки у когось з подруг. Сьогодні була черга Наталі. Тієї самої, яка зовсім не поспішала заміж, а успішно будувала свою кар’єру. Вже зараз вона виплатила кредит за шикарну трикімнатну квартиру в центрі, придбала автомобіль і зовсім не поспішала виходити заміж за першого зустрічного чоловіка.

Посиденьки у нас завжди проходили тихо і спокійно. Ми брали з собою по пляшці вина, замовляли суші або піцу. Дивились фільми, обговорювали новини і нарікали на всякі неприємності. Такий собі акт релаксації. Через кілька годин всі ми успішно роз’їжджалися по домівках.

Варто зазначити, що моїм подругам Олег теж не особливо подобався. Вони завжди робили вигляд, що не проти наших відносин, але я прекрасно розуміла їх прозорі натяки. Сьогодні Валя знову заговорила про Олега з прямим питанням про наше весілля.

– Так! – кивнула я, – Вчора мене офіційно назвали нареченою! Чекаю ваших поздоровлень! – пожартувала я.

Дівчата перезирнулися між собою і зробили спантеличено-щасливий вигляд … Тільки Світлана обережно запитала:

– А нас Олег дозволить запросити?

Я збрехала, що звичайно. Але дівчатка тільки розсміялися мені у відповідь. І тоді мене прорвало. Я попросила поговорити зі мною відверто. Почала Валя, у якої був великий послужний список «колишніх» чоловіків.

– Подруго, що не повторюй моїх помилок. Навіщо тобі потрібен цей ледар? Він же ніяк не може зрушити з рівня рядового менеджера. Скільки можна тягнути все на собі? Подивися, яка ти красуня. Він тобі і в помічники не годиться. За що ти тримаєшся? Не розумію…

Їй почали підтримувати і інші дівчата. Я реально задумався. А може дійсно не варто настільки необачно перекручувати життя. Що мені дасть цей шлюб? Гору пелюшок?

В таких не райдужний думках я вирушила додому. У квартирі на мене чекав п’яний майбутній чоловік. Він почав обурюватися, чого це я так довго засиділася зі своїми подругами і на пряму сказав, що після весілля таких походів терпіти не має наміру. Я огризнулася йому у відповідь.

Тоді Олег замахнувся на мене з криком:

– Значить ти така ж повія, як і твоя трійця!

Я ухилилася і миттю побігла збирати речі. Що він собі дозволяє взагалі? Його я знаю від сили чотири роки, а подруги зі мною практично все життя!

– Ти куди зібралася? А весілля? – здивовано запитав Олег.

Але мені було наплювати на його питання. Я впевнено пакувала свої валізи, викликаючи паралельно таксі. Вже через півгодини я ридала на плечі у Наталі.

– Так забий ти на нього. Поживеш трохи у мене, знімеш квартиру і будеш себе почуватися  нормальною людиною.