Моя найкраща подруга – моя колишня свекруха, але мій новий чоловік вважає, що це неправильно

Мій чоловік твердить, що ненормально спілкуватися зі своєю колишньою свекрухою так близько. Мовляв, із її сином ми давно розійшлися, дітей я в тому шлюбі не нажила, тому нас взагалі нічого не пов’язує.

А як не пов’язує, якщо завдяки підтримці Олени Валеріївни я змогла пережити розлучення? Саме вона допомагала мені стати на ноги, не впасти духом, підтримувала, заспокоювала і підставляла плече у скрутній ситуації.

Що свекруха у мене – золота людина, я знала ще одруженою. Вона завжди займала мій бік у сімейних конфліктах, ніколи не пиляла за неідеальне господарювання і не налаштовувала чоловіка проти мене.

Розлучалася я в абсолютно розбитому стані. Ми з першим чоловіком п’ять років намагалися зачати дитину, і ось уже вийшло, але стався викидень.

Це само по собі жахливо, а тут я не встигла повернутися з лікарні, як чоловік заявив, що подав на розлучення. Мені було заявлено, щоб я збирала речі і йшла, бо до нього переїде дівчина, яка носить його дитину.

Чоловік тоді заявив, що й так довго терпів те непорозуміння, яке я називала шлюбом, і якби наша дитина народилася, то він не став би розлучатися, а тепер він нічим не пов’язаний.

Я була в такому розбитому стані, що жити не хотілося. У мене в одну мить зруйнувалося все життя. Я втратила дитину, чоловіка, житло – все.

Олена Валеріївна мене тоді забрала до себе, посварилася з сином і два місяці підтримувала мене. Годувала, купувала ліки, потім допомогла знайти нову роботу і дозволила жити в неї, доки я не встану на ноги.

Такого для мене ніхто ніколи не робив, навіть рідня. Я дуже вдячна Олені, навіть коли я змогла прийти до тями і переїхати на орендовану квартиру, ми все одно продовжували близько спілкуватися.

Коли її поклали до лікарні, я щодня возила їй домашню їжу, а вона виступала поручителем, коли я брала кредит на машину. З нею легко спілкуватися, я люблю цю людину всією душею.

Коли в мене почалися стосунки з моїм майбутнім чоловіком, Олена Валеріївна була щиро за мене рада. Вона і на моєму весіллі була. А як я могла не покликати найближчу людину?

Вона ніколи не лізла в моє сімейне життя, не говорила нічого поганого про чоловіка і мою нову сім’ю, завжди була доброзичливою, але нещодавно чоловік все одно висловився, що йому не подобається наша дружба.

– Це колишня свекруха, ти вже в іншій сімʼї. Чому ти так не товаришуєш з моєю мамою?

А я не знаю, просто його мама сама не дуже йде на контакт, та й чи можна в такій справі, як дружба, когось змушувати? Не складається у мене спілкування із нинішньою свекрухою.

Вона завжди порівнює мене зі своєю дочкою, яка, за її словами, у всьому краща за мене. Про яку дружбу тут можна говорити.

Олені я не розповідала про слова чоловіка, але вона й сама щось зрозуміла, зважаючи на все, тому що нещодавно сказала, що якщо я перестану з нею спілкуватися, вона не триматиме на мене зла, адже це моя сім’я, вона все розуміє .

Тільки якщо чоловік поставить мене перед вибором або він, або Олена, я виберу її, тому що в ній я вже впевнена, до того ж вона мене ніколи не ставила перед таким вибором.

Поки що чоловік червоної межі не перейшов. Сподіваюся, йому вистачить мудрості дослухатися моїх слів і не лізти, куди не просять. Адже моє сімейне життя від цього спілкування ніяк не страждає.